Рокований добою

На колонтитулі цього неординарного за форматом, дизайном і змістом видання можна прочитати: «Грант Президента України». «Віктор Зарецький. Митець, рокований добою» (К., 2006) – саме так назвала свою ґрунтовну працю молодий мистецтвознавець Леся Медведєва, зробивши свій внесок у висвітлення надзвичайно цікавого і досить складного в культурному житті України явища – шістдесятництва.

Адже книга, видана коштом глави держави, а також за сприяння Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту і Київського національного університету культури і мистецтв, не обмежується постаттю самобутнього художника Віктора Зарецького – у ній багато місця приділено і його дружині Аллі Горській, і його другові, цьогорічному шевченківському лауреатові Борисові Плаксію, й іншим представникам шістдесятництва. Є серед них ті, що живі-здорові й нині, є ті, що залишили цей світ давно, й ті, що пішли від нас зовсім недавно, як-от Опанас Заливаха…
Лесі Медведєвій вдалося глибоко і влучно показати ауру, в якій формувався Зарецький-художник і Зарецький-філософ. Бо ж поряд з ілюстраціями – репродукціями чудових картин, зокрема майстерних портретів сучасників, творів монументального живопису, мозаїки, від перших спроб на шахтарську тематику до пізніх імпресіоністських шукань, де домінує образ жінки, – подано цікаві погляди самого митця на мистецтво, культуру, національне й інтернаціональне в них. Авторка монографії використовує до півтораста різних джерел – досліджень, листів, рецензій, сам лише іменний покажчик займає у неї п’ять сторінок.
Молода дослідниця ґрунтовну книгу про Віктора Зарецького написала в Україні першою. Але не виникає під час ознайомлення з цією працею відчуття природних для діянь першопрохідця недомовленості й недовершеності – натомість впадає у вічі зрілість, фундаментальність і водночас простота викладу, краса мови і стилю. Гадаємо, віддаючи свій грант книзі Лесі Медведєвої, Президент України не помилився. А українська культура, образотворче мистецтво, безумовно, від цього стали у виграші.