Очікуваний фінал

Кубок України розіграють футболісти «Динамо» і «Шахтаря»

Заміна
в стилі Лобановського
«Динамо», маючи в запасі гостьову перемогу над «Металістом», спробувало спростити повторний напівфінал – і ледь не поплатилося за легковажність. Експериментальна ланка хавбеків – Гіоане, Чернат, Юссуф, Ротань – повноправним господарем центрального плацдарму так і не стала. Квартет динамівських напівоборонців виявився малопереконливим у структуруванні наступальних дій. Але подвійно прикро, що він не забезпечив надійності захисту на підступах до володінь Шовковського. Зазвичай роль своєрідних хвилерізів виконують Юссуф і Михалик. Останній, травмований в календарній зустрічі з дніпропетровцями, на поле не вийшов. А нігерійцеві відпрацювати ще й «за того хлопця» не вдалося. Можливо, саме з цієї причини надмірно нервував Шовковський. Зрештою, його помилка на виході й спричинила неприємності у вигляді прориву Антонова та невідпорного «пострілу» Фоміна. Не виключено, що долю зустрічі вирішила неординарна заміна від Анатолія Дем’яненка. Учень Валерія Лобановського здійснив її в стилі свого Учителя: Мандзюк, вийшовши замість занадто повільного Черната, додав і бажаної надійності в обороні, і, попри парадоксальність ситуації, гостроти в атаці. Переконавшись в міцності свого захисного редуту, кияни зіграли розкутіше і осмисленіше в чужих володіннях. Що й принесло бажаний результат. Однак не зняло з порядку денного питання кадрового і тактичного характеру – злободенні для «блакитно-білого» колективу.

Дві «Таврії» в одному матчі
«Шахтар» у Сімферополі завис над прірвою вже в дебюті, пропустивши два голи від «Таврії» за шість ігрових хвилин. Спочатку гостей не виручив голкіпер Шутков, потім – опростоволосилися беки, програвши повітряну дуель Зельмикасу за безпосередньої близькості від своїх воріт. Очевидну слабкість центральної зони захисту гірників можна пояснити невиправдано частою ротацією складу. Приміром, Кучер і Чигринський знову зіграли дуетом уперше за останній місяць. Експерименти Мирчі Луческу таки затяглися. Тим паче, що вони жодним чином не поліпшують ігрового малюнку донецької команди. І групового маневру в атаці це стосується повною мірою. Так, «Шахтар» відігрався в столиці Криму ще до перерви, однак – виключно завдяки вищому вишколу своїх лідерів. Чигринський вчасно відгукнувся на подачу кутового, а Матузалем застукав опонентів зненацька технічним ударом без підготовки. Натомість атаки групою – так і не запам’яталися. Важко сказати, чому «Таврія» друготаймова виявилася малоагресивною порівняно з першотаймовою, але це факт: по перерві гірники спростили гру і спокійно довели її до нічийного підсумку, так і не  наразившись на відчайдушний порив господарів. І забезпечили нам травневе дійство – «Динамо» проти «Шахтаря» – в кришталевому обрамленні.