Козацький елексир для коханців і праведників

Перші письмові згадки про каву дають пергаменти арабського лікаря Абу Макр Мухаммеда Ібн Закарія Ель Раціна (близько 900 року). Він називав каву напоєм праведників за те, що вона дає їм сили для всеношних молитов.

Дослідники вважають, що людство навчилося варити каву щонайменше три тисячі років тому. Єлена Троянська пропонувала синові Одіссея Телемаху підкріпити свої сили міцним напоєм «нефентенс». Цар Давид (це описано в «Книзі царів») черпав бадьорість від споживання дивних смажених зерен. І ті чорні, як ніч «сильні напої», якими цариця Клеопатра пригощала своїх коханців, були кавовими!
Ви можете не погодитись і сказати, що все це – припущення, а історія оперує датами й фактами.
І тис. н.е. – пастухи Ефіопії розкрили секрет кавових зерен. За однією з легенд вони помітили, як їхні кози увесь день жували «дивні червоні ягоди», а потім усю ніч бекали-мекали і не давали спати чабанам. Наступного дня місцеві старійшини провели так би мовити «слідчий експеримент». А від них секрет нововідкритого напою потрапив до арабів. 
900 р. н.е. – арабський лікар Абу Макр Муххамед Ібн Закарія Ель Раціна записав у своїх пергаментах рецепт приготування кави і назвав її напоєм праведників за те, що вона дає сили для всеношних молитов.
На початку XVI ст. турки, а вони себе вважають найпершими у світі кавоманами, перейняли каву в арабів. Вірніше, каву перейняв султан. За легендою, його намісник у Мецці боявся заколоту і припускав, що арабська опозиція гуртується в кав’ярнях. Заборону паші на улюблений східний напій, місцеве населення зустріло як наругу над святинею і подало скаргу султану. Гроза Правовірних розбирався не довго. Каву проголосили священним напоєм, а паші надіслали шнурок…
У XVII ст. цей історичний анекдот переповіли французькому королю Людовику XV. Їхня величність напросився в гості до турецького посла і… кава стала коронованим напоєм. Щоправда, більшість європейців французьку східну моду не схвалила. І стала вимагати: «Заборонити мусульманське пійло». Ті сумніви про «королівський смак» дійшли до Риму. Римський Папа Климент VI наказав явити «винуватця» і дав йому своє благословіння.
1675 р. – було заварено першу філіжанку кави по-віденськи. Віденці вважають, що все найкраще і найперше було зроблено у них: бал, вальс, стілець і навіть кава. Щоправда, першу віденську кав’ярню у Австрії відкрили запорожці. Триста тридцять два роки тому вони допомогли австрійцям відбитися від турків. І замість нагороди попросили у кесаря «мусульманське збіжжя». Так тоді називали кавові боби. Першу порцію запорожці зварили у прокопченому похідному казані. І вона вийшла «кашею». Другу готували за вказівками полоненого турецького кухаря. На запах до козацьких казанів збіглося все місто. Імператор прочув про ці дива і запропонував козакам відкрити першу віденську кав’ярню. З тих часів і заварюють каву по-віденськи. Можливо запорозька рецептура трохи змінилася. Та незмінними залишилися вершки з віденським рогаликом – на згадку про звитягу над турками.