27 квiтня 2007 року, п'ятниця №71 (17973) останнiй номер RSS
Головна ВЛАДА МІСТО СОЦІУМ ЧОРНОБИЛЬ НАУКА "ІСТОРІЯ" ТРАНСПОРТ СПОЖИВАЧ КИЯНИ ТЕАТР СПОРТ КУЛЬТУРА ЗІРКИ

 ТРАНСПОРТ
27.04.2007

Не судилося суду закінчитися


Перш ніж подавати на когось до суду, добре подумайте чи хочете ви присвятити йому найближчі два-три роки

Не треба брати збільшувальне скло, щоб розгледіти шрам на руці молодої киянки Катерини Гриценюк. Їй зробили дві операції, а причиною стала страшна аварія. «Це сталося більше двох років тому, – розповідає «Вечірці» Катя. – Увечері я поверталася з навчання маршруткою № 199. Пам’ятаю все, як зараз: до кінцевої залишилося хвилин п’ять. У маршрутці було мало пасажирів: я, два хлопці і мама з маленькою дитиною. Останні вийшли на зупинці за кілька хвилин до аварії».
Катя пам’ятає, як під час зіткнення схопилася  за поручень, далі – суцільний кошмар. За даними проведеної на місці ДТП експертизи, автомобіль-таксі «Волга» в’їхав у лівий бік маршрутки на швидкості сто десять кілометрів на годину (при допустимих 60). Маршрутка перевернулася догори дригом,  і в такому стані її протягло по асфальту ще 30 метрів. Лікарі, котрі прибули на місце аварії, дивувалися, як усі залишилися живі. «Лікарі сказали, що перелом руки, якою я зачепилася, струс мозку та гематоми – це просто неймовірне везіння порівняно з тим, що могло бути, якби я не встигла вхопитися за поручень. Двоє хлопців відбулися лише струсами та синцями».
Катерина дивом залишилася живою, але пережила дві складні операції. Під час другої, коли після року носіння спеціальних скріплюючих шпиць їх витягували з руки, виявилося, що лікарі, які робили першу операцію припустилися неймовірних помилок, тож довелося оперувати знову.
Звичайно, тепер з Катерининою рукою все гаразд, від аварії залишився тільки біль, коли змінюється погода, моральна травма і… судовий процес.
«На місце автопригоди прибула міліція, тому кримінальну справу передали на розгляд до суду. Водія «Волги» визнали винним, у нього забрали права та змусили сплатити штраф у розмірі близько тисячі гривень. Усе це відбувалося без моєї присутності, тоді було не до того, рятували мою руку. А ось відкрита цивільна справа тягнеться ще й досі»,– розповідає Катерина, яка ходить до суду, як на роботу. Адже відповідачі нескінченну кількість разів не з’являлися на слухання, тому його переносили знову й знову. Процедура їх розшуку в нашій країні досить складна. Одні мої знайомі, наприклад, отримали свої законні гроші від відповідачів тільки через сім років, півтора з яких тільки тривав суд, а інші п’ять з половиною були витрачені на стягнення належної суми із винуватців.
Спроби кореспондента «Вечірки» знайти юридичну адресу фірми, якій належало таксі марки «Волга», а також її водія, не дали результатів, адже вони саморозпустилися ще півтора року тому. А от сума грошової виплати Катерині згідно з рішенням суду поділена між двома юридичними особами: маршрутним автопарком та автопарком таксі.
Катеринин випадок не єдиний, він не виняток. Суд за її справою тривав два роки. Вона каже, що давно б перестала ходити туди, бо це дуже заважає навчанню і забирає багато часу, але кожного разу, сідаючи в автомобіль чи маршрутне таксі, у Катерини починається неконтрольована істерика. «Просто виключно із принципу хочеться повернути хоча б гроші, витрачені через аварію. Суддя присудила компенсацію – шість тисяч гривень, враховуючи всі фіскальні чеки та моральну шкоду. Але ж ніяк не задекларуєш ті суми, які пішли на лікування, бо в нашій країні медицина «безплатна». Звісно, шість тисяч, то крапля, порівняно з тим, скільки ми витратили. Хочеться, аби весь цей жах швидше завершився, щоб більше не приходили повістки і не треба було щомісяця з’являтися у суді», – говорить дівчина.
Її образа на суд не безпідставна. Після пошуку різних довідок, стояння в чергах, очікування, поки відповідач з’явиться на засідання, суд усе ж таки ухвалив рішення. Але з «технічних причин», як пояснила суддя позивачці, документ із офіційним рішенням до виконавчого органу досі не передали.
І навіть, коли Катерина отримає рішення на руки, стягнення цих грошей з відповідачів може тривати роками. Адже це передбачено законодавством.
«Багато моїх знайомих, бачачи швидкість розгляду справи, просто писали відмову від позову. Можливо, саме такого варіанту чекають від мене, адже мої скарги до вищих судових інстанцій не дали жодних результатів».

Інна Шакар'ян


27.04.2007   Володарі маршрутів.


27.04.2007   Мандрівка по Дніпру.




Статтi


Номери газети


Вакансiї


Контакти


Питання






© Вільна група "Як справи - Київ".

У разi використання матерiалiв сайту,
посилання на "Як справи - Київ" обов'язкове.