Льодові війни

Завтра стартує світовий чемпіонат з хокею

Гегемонія Канади
Цьогорічний планетарний форум найшвидшої гри сучасності – сімдесят другий. Історична прем’єра відбулася в рамках Олімпійських ігор 1920 року і завершилася прогнозованою перемогою національної команди Канади. Світова гегемонія канадського хокею тривала до середини п’ятдесятих років минулого століття. За цей період «Кленове Листя», як називають заокеанську країну, позолотилося шістнадцять разів. І поодинокі винятки з правила, коли на вершину сходили американці, шведи або чехословаки, лише підтверджували загальну тенденцію. Тим паче, що канадці обходилися без професіоналів, делегуючи на хокейний мундіаль або студентів, або звичайних аматорів. Історія світових чемпіонатів знає випадок, коли чемпіонські регалії дісталися навіть збірній пожежників. Так міцніла слава про непереможність канадського хокею.

Розвінчаний міф
Історичний міф розвіяла дисциплінована «червона» команда. Її дебют у Стокгольмі 1954 року завершився цілковитим тріумфом. А починаючи з 1963-го, союзній збірній взагалі не було рівних у світових змаганнях аматорів. І виняткова переможна серія, що тривала десять(!) років поспіль, увійшла до літопису спорту найвищих досягнень як один із вічних рекордів! Імена Фірсова, Вікулова, Полупанова, Старшинова і братів Майорових, а потім – Михайлова, Петрова, Харламова, Третяка і ще пізніше – Крутова, Ларіонова, Макарова, Фетисова та Касатонова були не менш знаними, ніж імена найвідоміших заокеанських майстрів ключки і шайби – Бобі Орра, Мориса Ришара чи Філа Еспозіто. На думку незалежних експертів, хокей зразка 70-80-х років минулого століття був однозначно найяскравішим. Адже тоді провідні команди світу демонстрували різні ігрові стилі, і збірну СРСР не можна було сплутати з чехословацькою, ту – зі шведською, а останню – з канадською. Нині, коли найкращі майстри сучасності виступають виключно в НХЛ, схожими на канадську стали всі національні команди.

Скромність Росії
Політичні зміни в Європі позначилися й на розстановці хокейних сил. Розвал імперії виявився найдошкульнішим для Росії. Нащадки уславленого тренера Анатолія Тарасова в останні п’ятнадцять років завоювали тільки три комплекти світових нагород, а чемпіонські регалії – взагалі одного разу. Натомість коло фаворитів розширилося завдяки появі словацької команди і виходу на новий якісний рівень фінського хокею. Нова ера примножила оптимізм і в Канаді: 1994 року, вперше за тридцять три роки (!), «Кленові Листя» таки набули омріяної позолоти, а після того стали найсильнішими ще тричі. Втім, найефективніше відпрацювали в новітній період чехи: вони стали п’ятиразовими чемпіонами світу і завоювали ще чотири відзнаки нижчого ґатунку. Але зараз флагманським статусом володіють шведи: чинні чемпіони світу та Олімпійських ігор цього місяця виграли ще й традиційний «Єврохокейтур»! До речі, двічі поспіль узявши гору над росіянами, господарями 72-го чемпіонату світу. Схоже, саме шведи, як і решта «великих» – чехи, канадці, росіяни, фіни та словаки, й будуть фаворитами в Москві. Українці виступлять на мундіалі вдев’яте, але вище дев’ятого місця вони не піднімалися ніколи.