Не проґавмо Айросянка

У Києві пройшов фестиваль «Небокрай», фінальна акція проекту «Майстерня талантів», розрахованого на мистецький та естетичний розвиток талановитих дітей-інвалідів.

У ХІХ столітті в Україні народився незрячий хлопчик Василь Єрошенко. Господь обдарував його літературним хистом і знанням мов. Незбагненно склалася  доля хлопчика. Він став класиком японської літератури і відомий у світі як Айросянко.
Але не кожній дитині так щастить. Один із організаторів фестивалю «Небокрай» для обдарованих дітей-інвалідів у «Домі Миколая» (Київський палац дітей та юнацтва), скульптор-кераміст Андрій Ільїнський, підбиваючи підсумки роботи з
10-ма школами-інтернатами різних регіонів України, зробив висновки, що принаймні в 7 з них він мистецтва не помітив, якщо не вважати таким «сумні уроки малювання». Таланти є – і це засвідчують приурочені до закриття фестивалю і об’єднані спільною назвою «Майстерня талантів» вернісаж дитячих картин та скульптур і концерт, – але всі ці паростки чахнуть в умовах «зрівнялівки», ніким не підтримані своєчасно, не помічені. З випускників інтернату у Білій Церкві одному хлопчику-інвалідові «пощастило» влаштуватися на роботу двірником. Решта – поповнили будинки інвалідів. Пан Ільїнський пропонує організувати «Інтернат мистецтв», куди б на творче навчання залучалися талановиті діти-інваліди з усіх куточків України.
Учасники круглого столу в рамках фестивалю, зокрема депутат Київради, голова комісії з питань освіти Ганна Руденко, загалом поділяють стурбованість Андрія Ільїнського. Але й були заперечення. Центри мистецтва для дітей-сиріт та інвалідів, на думку фахівців-освітян, мають бути в областях, а «виривати» юні обдарування з навчального процесу на мистецькі сесії і семінари треба дуже обережно.