Христос Воскрес!

Свято Світлого Христова Воскресіння, Великдень, – головна подія року для православних християн і найбільше православне свято

Воскресіння Христове – це основа й вінець християнської віри, перша й найбільша істина, яку почали нести у світ апостоли.
Свято Воскресіння Христова назвали Великоднем у спогад тієї події, коли зійшов з неба янгол, який погубив первістків єгипетських, залишаючи недоторканними первістків єврейських, бо проходив повз (євр. «песах») єврейські будинки, двері яких були помічені кров’ю великоднього жертовного агнця. Згідно із цим старозавітним спогадом і Свято Воскресіння Христова, знаменуючи проходження від смерті до життя й від землі до неба, одержав найменування Великодня. Інше древнє тлумачення свята, зобов’язане своїм походженням грецьким екзегетам, пов’язує його зі співзвучним грецьким «страждаю».
«По закінченні суботи, вночі, на третій день після Своїх страждань і смерті, Господь Ісус Христос силою Свого Божества ожив, тобто воскрес із мертвих. Тіло Його, людське, перетворилось. Він вийшов із труни, не відваливши каменю, не порушивши синедріонової печатки й невидимий для стражі. Раптом зробився великий землетрус; з небес зійшов янгол Господень. Він  відвалив камінь від дверей труни Господа й сів на ньому. Вигляд в нього був наче блискавка, і одяг білий, як сніг. Воїни, які охороняли труну, заціпеніли, як мертві, а потім, схаменувшись від страху, розбіглися». (Глава із Закону Божого Серафіма Слобідського).

Повсюдно в один час
Пасха – найдавніше свято Християнської церкви. Воно святкується ще з апостольських часів. Древня церква під ім’ям Великодня з’єднувала два спогади – про страждання й про Воскресіння Христа, й присвячувала її святкуванню дні, що передують Воскресінню та слідують за ним. Для позначення тієї й іншої частин свята вживалися особливі найменування – Великдень Страждань, або Великдень Воскресіння. Згідно з характером спогадів перші із цих днів ушановувалися постом, другі – урочистою радістю. Згодом ці дні одержали назви Жагучої й Світлої седмиць.
У перші століття християнства Великдень святкували не скрізь в один час. На Сході, у церквах Малої Азії –  на 14-й день (за сучасним календарем березень – квітень. - Авт.), на який би день тижня не доводилося це число. Західна церква робила святковою першу неділю після весняної повені. Спроба встановити згоду між церквами в цьому питанні була зроблена при святому Полікарпові, єпископі Смирнському, у середині II століття. I тільки Всесвітній собор 325 року визначив святкувати Великдень повсюдно в один час.
Соборне визначення про Великдень до нас не дійшло. Із древнього часу Православні помісні церкви визначають дату святкування Великодня по так званій олександрійській пасхалії: у першу неділю після великодньої повні, у межах між 22 березня й 25 квітня. На VI Всесвітньому соборі було ухвалено припиняти пост вночі після Великої суботи.

Святкова ніч
Із апостольського часу церква робить великоднє богослужіння вночі. Подібно древньому єврейському народу, який не спав у  ніч свого рятування від єгипетського рабства, і християни не піддаються сну у священну й передсвяткову ніч Світлого Воскресіння Христова.
Свято починається опівночі між Великою суботою й неділею. Здійснюється особлива врочиста служба – Світла Великодня Заутреня. Служба починається опівночі, коли духівництво й служники у вівтарі починають співати стихиру. Спочатку тихо, потім усе голосніше й голосніше.
Із цим співом починається хресний хід навколо храму з урочистим дзенькотом у дзвони. Під час служби священик знову й знову з радістю вітає усіх, хто молиться, словами «Христос Воскрес», а люди  відповідають «Воістину Воскрес». Це вітання віруючі «запам’ятовують цілуванням і даруванням крашанок, які служать знаменним символом повстання із труни, – воскресіння життя в самих надрах його, силою всемогутності Божої». Після богослужіння, на знак того що Великий піст закінчився, люди розговляються (їдять скоромне – не пісне. – Авт.) при храмі або оселі.
Паска святкується сім днів, тобто весь тиждень, тому і називається «Світла Великодня Седмиця». Кожен день тижня теж називається світлим: Світлий Понеділок, Світлий Вівторок і т.д., а останній день – Світла Субота.