Учора в Києві почалися судові слухання з приводу законності ліцензій половини гральних закладів столиці
«Золоте весілля»
пані Бойчак
– Уже більше немає сил так жити, – говорить зі сльозами на очах Євгенія Бойчак, яка на старості років захопилася грою. – Я не можу спокійно пройти повз гральний автомат, усі гроші на це витрачаю. Жоден психолог, жодна ворожка не можуть мені допомогти.
Євгенія Василівна уже другий рік страждає від своєї «хвороби». А все почалося з відкриття магазину «Великий віз» у Новобіличах, поблизу власного офісу жінки. Вона мала свій салон-магазин весільного вбрання. Одного дня, завітавши до «Великого возу», жінка побачила ігровий автомат і вирішила трохи пограти. З того дня Євгенія Василівна «не зраджує» своїй пристрасті ні на день. Вона закрила свій магазин, а приміщення здає в оренду за 600 доларів на місяць, які і залишає в ігровому автоматі.
Лас-Вегас
по-українськи
На території Києва існує вдвічі більше ігрових закладів, ніж у Лас-Вегасі. За даними Координаційної ради з питань розвитку підприємницької діяльності при КМДА, в столиці їх нараховано майже 20 тисяч, із яких чотири тисячі працюють незаконно, а 14 – з різними порушеннями. Скоро найменші діти матимуть змогу грати в азартні ігри. З цим свавіллям боролася київська влада протягом семи місяців і у грудні 2006 року мала намір закрити 50% існуючих ігрових закладів, а ті, які б залишилися, винести за межі Києва. Ця спроба навести лад в столиці завершилася програшем у Господарському суді столиці.
– Ми не маємо наміру відступати, – коментує ситуацію заступник голови КМДА Людмила Денесюк. – Слухання в Господарському суді будуть. Учора вже відбулося попереднє слухання. Але це довга справа – навести лад в сфері ігрового бізнесу. Вихід ми бачимо лише у суворому ліцензуванні.
А поки у Києві тривають перевірки комунальних об’єктів, щодо яких виникають підозри у порушенні орендних договорів. Так, інспекторами КП «Київжитлоспецексплуатація» було виявлено неправомірне використання приміщень, переданих у користування, як складські. За словами заступника начальника КП «Київжитлоспецексплуатація» Андрія Бабського, найпростіша схема порушень усіх правил організації ігрового бізнесу – площа в сотню квадратних метрів, яка, приміром, за документами використовується, як цех з виготовлення меблів, але насправді вся територія заставлена ігровими автоматами.
– Орендарі не дали ключів і фактично не допустили ревізорів до об’єкта, – говорить Андрій Бабський. – Хоча строк дії договору оренди закінчився і використання тамтешніх приміщень взагалі є незаконним. Наші інспектори також виявили кілька закладів, де мали працювати аптеки, а насправді там облаштували малий гральний зал. Тож автомати було демонтовано.
З цього приводу Координаційна рада розробила порядок розміщення закладів ігрового бізнесу, згідно з яким об’єкти цієї сфери забороняється розташовувати на відстані не менш ніж 500 метрів від дитячих, медичних, культурних споруд та навчальних закладів. Ці автомати також забороняється встановлювати у житлових будинках, будинках органів державної влади і місцевого самоврядування, територіях і будинках, що є архітектурними пам’ятками, станціях метрополітену і підземних переходах, автобусних зупинках. Порядок стосується всіх суб’єктів господарської діяльності незалежно від їх організаційно-правової форми і форми власності.
– Відсутність прозорих умов роботи призвело до неконтрольованості в сфері грального бізнесу, – говорить головний спеціаліст Постійної комісії Київради з питань промисловості та під-
приємництва Валентина Антонюк. – Гральні заклади розміщуються в непристосованих для цього багатолюдних громадських місцях: на станціях метрополітену, в підземних переходах, в магазинах, поблизу навчальних закладів, у павільйонах, які розташовані на зупинках громадського транспорту, в житлових будинках.
За словами пані Валентини, це створює всі умови для участі у азартних іграх дітей віком до 18 років. За даними ГУ МВС України, в місті Києві останнім часом збільшилась кількість правопорушень серед підлітків з метою отримання коштів для гри на гральних автоматах. До того ж використовується несертифіковане гральне обладнання (неможливо встановити закладений в автоматі процент виграшу гравця), робота без використання касових апаратів та реєстраторів розрахункових операцій. До речі, майже 56% респондентів під час опитування висловилися за те, щоб увесь ігровий бізнес винести за межі столиці. 36% вважають, що діяльність автоматів має бути під суворим контролем влади.
Завітавши до павільйонів мережі ігрових закладів «Метро Джекпот», кореспондентка «Вечірки» наштовхнулася на небажання поспілкуватися з боку адміністрації, і на нетактовну пораду охорони – іти якомога далі звідти. Але все таки вдалося поспілкуватися з адміністратором ігрової зали мережі «Кінг» на Південній Борщагівці .
– «У вашому гральному павільйоні дозволяють грати неповнолітнім? – запитали.
– У жодному разі! – відповів він. – Ми продаємо фішки для гри в автомати лише за умови наявності паспорта. І взагалі, якщо наші працівники бачать, що людина надто захопилася і вже почала програвати, то гравця просимо забрати виграш і піти.
Аби перевірити істину цих слів, кореспондентка «Вечірки» вирішила і сама випробувати фортуну. Зайшовши до зали, вперше виникає таке відчуття, що ніхто на тебе не звертає уваги. Насправді це не так. Після першого виграшу до гравця підходить працівник ігрової зали і починає пояснювати різні комбінації, які начебто дозволяють збільшити виграш. Насправді, це лише спосіб затримати гравця якомога довше біля ігрового автомата.
Психічна хвороба ХХІ століття
Азартні ігри – розгалужене, соціально прийнятне і легальне заняття у більшості культур світу. Але від такого захоплення страждають люди, які мають схильність до азартних розваг. В Україні один процент населення підпадає під цю категорію.
За словами працівника соціальної служби для молоді, психолога Олександри Науменко, патологічна схильність до азартних ігор зазвичай розвивається у ранньому підлітковому віці у чоловіків і трохи пізніше у жінок. Вона має хронічну прогресуючу течію у різних періодах з рецидивами.
– Спочатку людина захоплюється ігровими автоматами, – говорить Олександра Науменко, – потім під тиском батьків чи сім’ї відмовляється на деякий час від своєї пристрасті. На сьогодні схильність до азартних ігор більш помітна у чоловіків, але у протилежної статі ця проблема також зростає. Жінки зазвичай починають захоплюватися азартними іграми у більш старшому віці, ніж чоловіки. Це алкогольна залежність та депресивний стан. Найбільший процент серед «хворих» складають саме підлітки. Якщо ж людині, яка захопилася азартними іграми у середньому віці, ще можна якось допомогти, то тій, яка «хворіє» із підліткового віку, вже неможливо.
Встановлено, що у дітей, батьки яких мають таку схильність, більший ризик до порушення в поведінці, розвитку депресії і зловживання психотропних речовин. У них виникає депресія, антисоціальний розлад особистості та різноманітні фобії.
В Україні немає чітких рекомендацій для лікарів з приводу лікування такої психологічної залежності від азартних ігор. Міністерством охорони здоров’я також не затверджено жодного лікарського препарату для лікування «хворих».
– На сьогодні азартні ігри можна назвати психічною хворобою ХХІ століття, – говорить лікар. – Ця хвороба не лікується. Тому людям віком навіть не до 18, а хоча б до 25 років, потрібно заборонити гру на ігрових автоматах, аби їхня ймовірна схильність не розвивалася.