Театр маріонеток змінює концепцію

В експериментальну майстерню реорганізовується Київський театр маріонеток. Глядачі стають не тільки учасниками репетиції, а й акторами.

Київський театр маріонеток вже не буде репертуарним театром. Презентувавши новий творчий проект, показуватиме його глядачам певний час, а потім створюватиме наступний. У театральний період, коли відвідуваність глядачів найбільша, колектив показуватиме усі свої роботи.
Нині сцена театру готується до нової прем’єри – вистави «Макбет» за В.Шекспіром. Звичайно ж, з обличчям і очима маріонетки.

Театр: новІ повороти

– Який смисл вкладаєте в слово «маріонетка»? – поцікавилася «Вечірка» у художнього керівника цього, поки що театру, Михайла Яремчука.
– Це для мене об’ємне поняття, – відповідає. – Це не просто лялька на ниточках. Це поняття філософське. Ми всі маріонетки на сцені життя.
Наш співрозмовник бачить «нову дорогу», якою буде рухатись театр. Бо ж час щось змінювати. І дуже б хотілося, щоб Театр маріонеток був у цих новаціях найпершим.
– Переходимо на нову форму роботи за погодженням із Головним управлінням культури і мистецтв Київської міськдержадміністрації, – продовжує пан Яремчук. – Хочемо наблизити глядачів до театру. Щоб вони розуміли театральний процес зсередини. Бо ж коли люди приходять до театру – бачать на сцені, так би мовити, «готовий продукт». Ми ж хочемо показати глядачам, яка складна робота стоїть за кожною сценою. Будемо влаштовувати відкриті репетиції. Можливо, хтось з заможних глядачів хоча б частково фінансуватиме наші вистави. Нині через форум на веб-сайті театру ми спілкуємося зі своїми шанувальниками. Найактивніші з них уже вчащають на наші репетиції.
Крім того, ми впроваджуємо тенденцію проведення майстер-класів для акторів. І не тільки для них. Постійні глядачі, зацікавлені театральним процесом, теж зможуть відвідувати майстер-класи.
Запрошуватимемо режисерів. І не тільки київських. Головне, щоб митець мав оригінальні ідеї. Грати у наших виставах матимуть змогу і актори з інших театрів.
Є наміри переобладнати сцену. Щоб вона була більш універсальною, тобто швидко переоблаштовувалась під ту чи ту постановку.

ШекспІр на ПодолІ

Програма цьогорічного сезону в Київському театрі маріонеток дуже насичена. Особливо тепер, коли завершується робота над «Макбетом».
– Чому взялися за цю п’єсу? – перепитує Михайло Петрович. – В основному беремо в роботу класику, бо саме такі твори дають відповіді на всі філософські запитання життя і смерті. Одне з них: для чого людина прийшла у цей світ? До того ж класика – дуже сучасна. Як і «Макбет». Мені завжди був цікавим стан людини, коли вона приймає рішення і обирає шлях, яким буде йти, здійснюючи свій задум. Що вона відчуває, коли йде до своєї мети, прагне заволодіти чимось?
З особливою увагою у «Макбеті» підійшли до кульмінаційних сцен, зокрема, епізоду убивства короля. Сцена «прокручується» кілька разів – з однієї сторони, другої, третьої… Отримує такий собі психологічний підтекст – нехай глядач вдивляється, розмірковує.
У головних ролях – провідні актори театру: Макбет – Вадим Кожевников, леді Макбет – Вікторія Топчій. Цікаво вибудовуємо і пластику: на сцені – і живі актори, і символи. Все: і декорації, і реквізити працюють на режисерський задум.

Ромео І ДжульЄтта – на роликах

Одна з найближчих постановок театру – «Ромео і Джульєтта», теж за В.Шекспіром. До постановки її Михайло Яремчук збирається залучити не тільки акторів свого театру, а й студентів Національного університету театру, кіно і телебачення імені І.Карпенка-Карого, де він має свій курс акторів і режисерів. Постановка, орієнтована на молодих глядачів, отримала танцювальний хіп-хопівський напрям. Крім того, глядачі побачать на сцені акторів із роликовими ковзанами і велосипедами.
У планах до кінця року – постановка «Дон Кіхота» за Сервантесом і ще двох невеличких п’єс: «Серенада» і «Стриптиз» польського автора Славомира Мрожека, що будуть об’єднані в одну виставу.

ВІд КиЄва до Парижа один крок

Київський театр маріонеток знаний у Європі, бо ж не раз гідно представляв своє обличчя на міжнародних фестивалях. Нещодавно театральна компанія з Парижа запросила Михайла Яремчука провести майстер-класи для своїх акторів: з 1 квітня протягом 45 днів. Пан Михайло обрав для роботи твори Антона Чехова – психологічні, глибокі. За його п’єсами «Вишневий сад», «Три сестри», «Дядя Ваня», «Чайка» задумав вибудувати своєрідний сюжет, де герой із однієї п’єси переходить до іншої, а там зустрічається з такими ж як сам, і починає жити і діяти уже за інших обставин.
Якщо все це вдасться, наш співрозмовник обіцяє, повернувшись додому, згодом показати нам, киянам, ту дивну виставу.