Спаліть торішнє листя

Поради, як готуватися до Великодня

Світлому дню Великодня передує тиждень, який називають Страсним, Білим, Чистим. Протягом цього тижня особливо дотримуються посту.
Одним із важливих днів для християн є четвер, який називають Чистим, Світлим, Великим, Страсним або Живним.
Чистий четвер – день весняного очищення. За давніми переказами, у цей день вдосвіта, до схід сонця селяни чистили комору, подвір’я, хату – все мало бути по-святковому прибраним. У саду й на городі господар згортав на купу торішнє листя, бадилля та сухі тріски й підпалював – «щоб очистити землю від морозу, зими, смерті й усякої нечисті».
В Україні побутує повір’я, що в Чистий четвер, до світанку ворон носить із гнізда своїх дітей купатися в річці. Той, хто скупається раніше за пташенят ворона, буде здоровий протягом усього року.
Увечері в церкві відправляються «Страсті». Колись люди намагалися зберігати урочистий спокій і додержуватися тиші. Ні сміху, ні слів та навіть голосних розмов на вулицях у час, коли у церкві читали Євангелії, чути не було.

Страсна п’ятниця.  День, коли розіп’яли Ісуса, вимагає особливої зібраності. У Галичині цього дня дзвони замовкають. У дзвіниці до бантини чіпляють грубу дерев’яну дошку і замість дзвонів дзвонар «виклепує» по ній, сповіщаючи людей про Службу Божу. Цього дня по обіді виносять Плащаницю (це тканина, в яку загорнули тіло Ісуса) з вівтаря на середину церкви. У цей день треба молитися, зосередитися на вірі, щоб чистим тілом та душею зустріти одне з найбільших християнських свят.

Великодня субота. Випікають паски, готують крашанки і писанки. Увечері господині складають великодній кошик, у якому є паска, крашанки (а також очищені яйця), масло, сир, сало, шинка, ковбаса, сіль, хрін, щоб посвятити їх. Кошик прикрашають зеленню, беруть ще й свічку. Зверху покривають вишитою серветкою.

Світлому дню Великодня передує тиждень, який називають Страсним, Білим, Чистим. Протягом цього тижня особливо дотримуються посту.
Одним із важливих днів для християн є четвер, який називають Чистим, Світлим, Великим, Страсним або Живним.
Чистий четвер – день весняного очищення. За давніми переказами, у цей день вдосвіта, до схід сонця селяни чистили комору, подвір’я, хату – все мало бути по-святковому прибраним. У саду й на городі господар згортав на купу торішнє листя, бадилля та сухі тріски й підпалював – «щоб очистити землю від морозу, зими, смерті й усякої нечисті».
В Україні побутує повір’я, що в Чистий четвер, до світанку ворон носить із гнізда своїх дітей купатися в річці. Той, хто скупається раніше за пташенят ворона, буде здоровий протягом усього року.
Увечері в церкві відправляються «Страсті». Колись люди намагалися зберігати урочистий спокій і додержуватися тиші. Ні сміху, ні слів та навіть голосних розмов на вулицях у час, коли у церкві читали Євангелії, чути не було.

Страсна п’ятниця.  День, коли розіп’яли Ісуса, вимагає особливої зібраності. У Галичині цього дня дзвони замовкають. У дзвіниці до бантини чіпляють грубу дерев’яну дошку і замість дзвонів дзвонар «виклепує» по ній, сповіщаючи людей про Службу Божу. Цього дня по обіді виносять Плащаницю (це тканина, в яку загорнули тіло Ісуса) з вівтаря на середину церкви. У цей день треба молитися, зосередитися на вірі, щоб чистим тілом та душею зустріти одне з найбільших християнських свят.

Великодня субота. Випікають паски, готують крашанки і писанки. Увечері господині складають великодній кошик, у якому є паска, крашанки (а також очищені яйця), масло, сир, сало, шинка, ковбаса, сіль, хрін, щоб посвятити їх. Кошик прикрашають зеленню, беруть ще й свічку. Зверху покривають вишитою серветкою.