Хоробре серце

Серцево-судинні недуги молодіють, а смертність від них, на жаль, зростає. Що їй можуть  протиставити  лікарі, а що ми – потенційні жертви?

Досить типова ситуація: стоїть молода людина на зупинці – їй стало зле. Хапається за серце. Падає. Викликають «швидку». Вона мчить пацієнта до реанімації. А от чи зможуть йому допомогти лікарі й чи вчасною буде ця допомога – це вже питання. Про це наша розмова із головним лікарем Інституту кардіології ім. М.Д.Стражеска, доктором меднаук Василем Корнацьким.
– Чи справді така загрозлива ситуація з серцево-судинними хворобами?
– Судіть самі: в економічно розвинутих країнах питома вага смертності від хвороб системи кровообігу становить  близько 50 відсотків у загальній структурі смертності. В Україні ж – понад 61 відсоток. Доводиться говорити про  більшу загрозу для чоловіків, смертність яких значно вища за жіночу. Особливо велика різниця в активному працездатному віці. Чоловіки 35-39  років  помирають у 4,1 раза частіше, аніж жінки. Щоправда, така особливість спостерігається в усьому світі. Найбільших втрат завдає ішемічна хвороба серця та цереброваскулярна патологія. Є й певний позитив: зменшилася смертність від гострого інфаркту міокарда. Дуже оновилися технології надання  допомоги, вдосконалено медикаментозне  забезпечення.
– А які прогнози на майбутнє?
– Насправді  допомога людям із хворобами системи кровообігу – це першочергова проблема. Спираючись на аналіз показників довкілля, якості харчування, питної води та інших тенденцій сучасного розвитку, науковці справді зробили поточний прогностичний аналіз і математичне моделювання ситуації на більш  віддалений період. Ці прогнози не дуже втішні. Надалі триватиме загострення еко-біологічних проблем, а наше вкрай обмежене фінансування медицини, що зменшилося у 7,5 разу, призводить до мінімальних можливостей надання кваліфікованої медичної допомоги. Люди мають знати,  що гроші з бюджету лише на 20 відсотків забезпечують надання невідкладної медичної допомоги. А саме поміч серцю потребує такого невідкладного втручання.
– Василю Михайловичу, назвіть спочатку фактори ризику, яких потрібно уникати кожній людині.
– Боюсь налякати читача їх повним переліком, а тому обмежусь  найважливішими, хоча так званих факторів ризику понад 200. Найголовніші: порушення обміну ліпідів (надлишок холестерину), підвищений артеріальний тиск, надмірна вага тіла, цукровий діабет, низька фізична активність, куріння, стресові навантаження, надмірне вживання алкоголю.
– Розумію: можна  налагодити режим харчування, не допускати переохолодження організму і навіть активно бігати  «від інфаркту». Але як врятувати себе від нервування  на зупинках, від чорнобильських викидів у атмосферу, врешті від щоденного одноманітного харчування?
– Цікавтеся своїм здоров’ям не тоді, коли припече, а завжди. Тільки лікар може дати кваліфіковану пораду щодо вашої проблеми. Але, скажімо, регулярне очищення свого організму за допомогою природних сорбентів, вживання чаїв і настоїв із лікарських трав, нормальний сон, правильне чергування роботи і відпочинку  – все це ви можете забезпечити  собі самі. За однієї умови – не лінуватися. Споживати варто не все, що має звабливо-смачний вигляд (як правило, містить консерванти, наповнювачі, емульгатори, харчові добавки), а здорову їжу (овочі, фрукти,  багаті на вітаміни, пектини, харчові волокна). Помічено також, що в тих місцевостях, де спостерігається природна нестача селену (у рослинах, ґрунті), в людей частіше діагностують хвороби, пов’язані з порушенням кровообігу. Недостатня кількість селену в організмі може бути причиною розвитку серцевих нападів, недуг печінки, серця.