Черевик або життя!

Столичний керівник Служби безпеки на прохання «Вечірки» пригадав найцікавіші випадки шахрайства, що трапилися   впродовж останніх 15 років

Махмуд Шевченко
Начальник столичного управління СБУ генерал-майор Василь Грицак розповів про найдорожчий на його пам’яті зношений черевик, в якому намагалися провезти шість тисяч доларів, спецоперацію по захопленню найбільшого нелегального банкнотного цеху за останнє століття, а також нелегала-іранця, котрий фальсифікував документи лише для того, щоб стати футболістом «Динамо».
Кумедна історія, що потрапила в поле зору СБУ, сталася з іранським футболістом-любителем, якого «підбило» на злочин бажання стати великим гравцем. Він був палким прихильником київського «Динамо». Усе життя мріяв грати у цій команді. Думав, що для того, аби увійти до складу команди, достатньо лише українського паспорта.
– У багатьох державах Сходу в місцевих футбольних командах можуть виступати іноземці. Єдина умова – при вступі на роботу вони мають пред’явити паспорт, який засвідчує їхнє громадянство саме цієї країни, – пояснює генерал-майор Василь Грицак, чиї підлеглі розслідували справу з фальсифікації паспортів і натрапили на цю історію.
Іранець випадково познайомився з нашою співвітчизницею, яка заробляла на життя човниковим бізнесом. Їй вже набридло самій крутитися по шоп-турам. Чимало часу підшукувала собі компаньйона, який би курсував з товаром.
Дізнавшись про спортивну пристрасть східного товариша, киянка пообіцяла зробити йому український паспорт. Єдина умова: «футбольна зірка» мала відпрацювати послугу. Кмітлива українка встигла прорахувати усі переваги: перетинаючи український кордон іранець буде пред’являти наш паспорт, а у себе на батьківщині й у сусідніх країнах – свій справжній. Таким чином, думала, що вирішить усі візові проблеми.
– Найінтригуюче в цій історії те, що «бізнес-леді» таки зробила документи… на прізвище брата, але з фотографією іранця. З таким паспортом його б у «Динамо» навіть і не зрозуміли б. Проте підприємливій жінці вдалося отримати у ВВІРі закордонний паспорт. Але на цьому комедійна історія й закінчилася. З фальшивим українським паспортом іноземця одразу затримали прикордонники в аеропорту «Київ». А невдовзі й посадові особи, причетні до забезпечення фальшивими документами іноземця, були покарані, – продовжує пан Василь.
Свого часу у столичному регіоні щороку вилучалися десятки різнокольорових книжечок – закордонних паспортів Індії, Іраку, Кенії, Ямайки та інших держав.

Перші
після Керенського
Нещодавно в Києві викрили масове виробництво якісних фальшивих грошей. За останні сто років подібного у столиці ще не траплялося. Востаннє подібний епізод був зафіксований у 1920 році, коли чекісти знайшли і знешкодили друкарню, яка наводнила Україну фальшивими керенками – грошовими знаками Тимчасового уряду, що були в обігу й після приходу більшовиків.
У Подільському районі на вулиці Нижній Вал у старій двоповерховій будівлі було організовано масштабне виробництво фальшивих грошей.
– Коли групу фальшивомонетників вдалося «вирахувати», вони планували випустити в обіг перший масовий тираж фальшивих 20-гривневих купюр. Надрукувати підробок розраховували на 100 тисяч гривень, а вночі нашвидкуруч вивезти партію з типографії, – розповідає Василь Грицак.
У приміщенні тхнуло типографською фарбою і димом з легкою домішкою озону. Посередині кімнати виказував підпільну діяльність друкарський верстат. Навколо – рулони паперу, банки з фарбою. У знайденому паперовому пакеті акуратно містилися стопки щойно видрукуваних 20-гривневих купюр – п’ять тисяч папірців на суму 100 тисяч гривень. На перший погляд, вони не відрізнялися від справжніх. Пересічного громадянина могло б насторожити лише те, що всі банкноти – старого зразка, але мають виразний запах фарби. Невдовзі були знайдені прес-форми, монтажні плівки і головна святиня усіх фальшивомонетників – кліше. Його надійно заховали в коробку зі сміттям.
У Києві, згадує пан Грицак, і раніше неодноразово виявляли фальшивомонетників, у яких вилучалися сотні тисяч підроблених гривень, доларів і євро. Але всі затримані були лише розповсюджувачами. Фальшиві банкноти завозилися з інших країн і регіонів. Траплялися й випадки виготовлення грошей за допомогою принтерів та копіювальних пристроїв, але ті тиражі були мізерні та й якість підробок низька.

Про користь
старих черевиків
Деякі контрабандисти ховають валюту в інтимні місця, інші закатують золото-срібло в консервні банки, а африканець Іджеома вигадав ще кращий спосіб.
Громадянин Нігерії навчався у Росії. Там він сподобав собі дружину.
Погостювавши у київських земляків, Іджеома вирішив повернутися до Москви літаком. У аеропорту «Бориспіль» у митній декларації заявив лише про тисячу доларів. Насправді ж студент-іноземець вивозив куди більше. Щоб це довести, митникам довелося туриста буквально роззути. Трофеєм у контролера стала чимала сума. По шість тисяч доларів знайшли у кожному черевику.
– Під час слідства нігерієць свою вину визнав. Хоча вибудовував досить оригінальну виправдальну версію. Мовляв, валюта призначалася для сплати за навчання. Гроші дружині залишити не міг, бо в іноземних гуртожитках порядку не вистачає та й здирників на вулицях теж не перевелося. Тому долари возив усюди із собою в черевиках. Поспішаючи ж на літак, під час митного контролю просто «забув» про схованку, – розповідає Василь Грицак.

Ірина МАЛИШ