Столиця готується до справжнього весілля

Запрошені усі.  Обов’язкове дотримання «dress cod». Чоловіки – у вишиванках, жінки – в червоних чобітках

Від найповажнішої своєї односельчанки з Житомирщини, 99-річної Марії Лисої, художній керівник Київського академічного театру українського фольклору «Берегиня» Микола Буравський записав аж чотирнадцять касет прадавніх українських пісень і танцювальних мелодій. Той скарб не заховав у шафу, а дбайливо склав ноту до ноти, пісню до пісні. Бо ж багата українська земля дівочим співом, особливо дивовижними весільними піснями.
Стародавній весільний обряд всотав дивовижну веселку народної культури, усі барви пісень – і жартівливих, і глибинно-ліричних, і нестерпно сумних, коли наречена прощається із рідним домом. Яскраве коло танців, забав, дівочих хороводів, приповідок-примовлянь – справжнє українське весілля не нудьгує за ресторанним столом, а гуляє в квітучому саду.
Той, хто хоч раз побував на репетиціях у фольклорному театрі «Берегиня» і пройшов оте «коло» разом із народним артистом України Миколою Буравським та його 43-ма артистами, вже знає як одружитись за звичаями Центральної України. Відтепер колектив готується до весілля, наддніпрянського. Покажуть його восени, у приміщенні Київського академічного театру оперети.

З ранку до ночі
Колоритне сватання і запросини, дівич-вечір і пришивання квітки молодому, проводи до вінця і квітучий спів, гарна молода, батьки,  свати, старша дружка, коровайниця, боярин – майже все весілля відбувається в хаті молодої. Показуватиме його  «Берегиня» аж дві з половиною години. А скільки пісень «вплела» до кожного дійства.
– Спочатку на «Весіллі»  співали  76 пісень, – розповідає Микола Буравський. – Та змушені були скоротити до 66, бо ж програма затягується. Перший варіант дійства два роки тому представляли у Москві, на Першому міжнародному фестивалі фольклорних театрів «Русский остров». Так глядачі, буквально, «на голові стояли» від захоплення. Перемогли у двох номінаціях. Нагороду  «За кращу жіночу роль» отримала  Надія Буравська, мати з «Весілля». Їй потому звання заслуженої артистки дали.

Кобза
повертається

«Берегиня» славна не тільки співами і танцями.
У постановках використовують величезну збірку народних інструментів. Тут щебече сопілка, плаче скрипка, радіють цимбали, «танцює» баян. Грає стародавня кобза, озивається бубон, тремтить бугай, грають тулумбас і ліра.
– Не уявляєте, яка багата Україна на звичаї, обряди, ритуали. Та хіба ж тільки молодь, уже й люди років 60 – 70 не все знають, чи то забули, – продовжує пан Микола. – Інша справа моя односельчанка, бабуся Марія Лиса. Справжній скарб. У селі Немиринці Ружинського району мешкає. Таку добру пам\'ять має. Заспіває пісню й розкаже, чому співали, до якого вона дійства-обряду, коли співали: чи коли пряли-ткали, чи на весіллі. Чи один співав-виводив, чи хороводили.
Багато колядок записала моя дочка Марина – вона хормейстер, а Надія Буравська, дружина, вже 12 років керує  дитячою студією «Берегинька». Навчає  три десятки діточок від 4-х до 16 років  змалечку плекати українські традиції.  
«Берегиня» жадана і в Українському домі, і в філармонії, і в опереті. Найближчої неділі,  25 березня, з театром фольклору можна зустрітись у торговельному комплексі «Городок», на Оболоні. Не пропустіть своєрідне фольклорне дійство, що несе нам, сьогоднішнім, таку цілющу живицю.