Повернення героя

На щорічній церемонії «Людина року» Леонід Кучма поводився як чинний президент

У суботу, за сорок п’ять хвилин до початку урочистостей «Людина року-2006», двері Національного палацу «Україна» запустили українських VIP-персон. Першими зайшли силовики: три генерали армії, а також боксер Віталій Кличко.

Наступним з’явився метр естради Юрій Рибчинський. На відміну від «першої української рукавички», останній від контактів із мас-медіа відмовився. Генерали нікого не зацікавили і піднялися на другий поверх до буфету. Там, а також у фойє, відбувались найцікавіші світські реверанси. Тим часом Віталій Кличко під прицілом кінокамер був змушений віщати про політику, німецьку анімацію та спорт.
О 16.30 нескінченний людський потік до Палацу приніс Віталію свободу. І наповнив фойє сумішшю французько-польської косметики, китайських светрів і бенкетних кринолінів з двометровими шлейфами, в які була вбрана більшість перших промислово-торговельних леді. Рожеві, кремові й білі, не підхоплені на руку і просто кинуті на ковдру – поступово всі вони ставали сірими та створювали незручності гостям, які намагалися не наступити на ці витвори мистецтва, що плуталися під ногами.
Церемонія вручення премій «Людина року-2006» розпочалася з п’ятихвилинним запізненням. Зате із виходом на сцену першого та другого президентів України. Третій Президент на церемонію нагородження не прийшов.
Натомість Леонід Кравчук тиснув руку і вручав статуетку найкращому інвесторові. Таким назвали Івана Гинянського – заокеанського бізнесмена українського походження, який приніс економіці країни понад $100 млн.
Вихід Леоніда Кучми зал зустрів такими оплесками, яким могла б позаздрити навіть Монсерат Кабальє. Гучні овації пан Кучма сприйняв як належне. На сцену вийшов не в своїй улюбленій блакитній, а в білій сорочці. Кучма не змінився. Виглядав так само впевнено, як і два роки  тому. Другий президент України преміював Віктора Мельника – сімнадцятирічного оперного співака, який мріє про кар’єру Володимира Гришка і «можливо, не тільки в театрі».
Крім артистів, бізнесменів та магнатів не забули відзначити і Надзвичайного та Повноважного посла Республіки Кореї. На відміну від інших номінантів-міжнародників, пан Хо Сун Чьол нагороду приймав без перекладача і у відповідь заявив: «Я люблю Україну вві сні й наяву. І вважаю її своєю другою Батьківщиною».