Борщ із присмаком

АЗС на Вишгородській загрожує музею

Будівництво автозаправної станції у небезпечній близькості до відділення Національного музею Тараса Шевченка «Хата на Пріорці» висить над цим незайманим куточком столиці, мов дамоклів меч.

«Ми розуміємо, що без бензину не можна, – сказала нам директор музею Надія Наумова, нагороджена цими днями відзнакою Київського міського голови. – Станції заправки будуватимуться й надалі. Але ж це потенційно небезпечні об’єкти, які можуть спричинити вибух, як це сталося недавно на вулиці Воскресенській. Ось упорядкували ми Шевченків дуб – обрізали сухе гілля, зацементували дупло, проклали доріжки для туристів, а де гарантія, що 200-літнє дерево не постраждає від вогню внаслідок якогось катаклізму, пов’язаного з АЗС?»
«Хата на Пріорці» – наймолодший Шевченків музей у Києві. Тарас Григорович жив тут всього 28 днів, під час успенського посту 1859 року. Це було його останнє перебування в Україні. Працівники музею прагнуть відтворити стиль життя того часу – як поет тоді одягався, до кого в гості ходив і кого приймав у себе, що їв. Оскільки був піст, то й страви були відповідні. Наприклад, пісний борщ із сушеними карасями, який Шевченко дуже полюбляв. Він узагалі не уявляв свого столу без риби. «Вишли мені карасів і лящів сушених»,  – писав троюрідному братові Варфоломію.
«Цього року на шевченківські дні у нас усе було по-домашньому, – веде далі пані Надія. – Зварили борщ. Прийшли люди із сусідніх будинків. Скуштували борщу, та чи не був він, образно кажучи, із присмаком… бензину? На недавніх зборах мешканці мікрорайону одностайно висловилися за припинення будівництва станції».
А чи таку вже небезпеку становить для «Хати на Пріорці» бензоколонка? 
« У Європі АЗС, – говорить директор департаменту з будівництва компанії «Золотий гепард» Людмила Журавель, – «вмонтовують» навіть у житлові будинки, офіси. Не можна уявлення про автозаправну станцію черпати лише з кінокомедії 60-х років. Наша компанія використовує найсучасніші ємності з подвійними стінками із шаром азоту між ними. На колонках немає насосів-двигунів. Вони у ємностях, і пальне під тиском надходить по шлангах до бензобаку. Імовірність забруднення території, займання і, тим більш, вибуху близька до нуля. Що ж до випадку на Воскресенській, до якого «Золотий гепард» не має стосунку, то інцидент цей стався через нехлюйство водія, який рушив, не вийнявши пістолет з бензобака».
Для працівників музею і мешканців мікрорайону аргументи будівельників звучать непереконливо. Вони, зокрема, вважають джерелом небезпеки і старий залізничний міст, який під час проходження составів спричиняє вібрацію ґрунту, що в свою чергу може пошкодити майбутні ємності АЗС, хоч якими б надійними вони були. А це означає можливість витікання нафтопродуктів, пожежі тощо.