Листування з Богом

У театральній майстерні «Сузір’я» уже завтра, 15 березня, – прем’єра вистави «Оскар Богу» за твором сучасного культового драматурга Еріка Шмітта.

Ерік Шмітт  сьогодні,  мабуть,  один  із  небагатьох  сучасних  письменників, чиї  твори  із  захопленням  не тільки  читають, а й  намагаються  ставити  в театрах світу. При цьому  часто  використовують  не лише драматургію, а  вдаються  до  інсценізації прози. Особливе   місце  в його  творчості  посідає «Цикл про  незриме»,  що складається  із  кількох  не пов’язаних  між  собою  текстів. Серед  них  
«Оскар  і  Рожева  Пані», що побачив  світ  2002  року.  Одні  відносять цей цикл до  романів,  інші   – до  моноп’єс  (тому що  тексти написані  від першої  особи),  хтось – до  дитячих казок. Деякі критики вбачають схожість   «Оскара» з «Маленьким принцем». Шмітт – письменник  особливого  роду. Говорять, що перечитуючи  коректуру   «Оскара і Рожевої  Пані»,  він  плакав.
Текст   «Оскара»  написаний  у формі  листів    10-річної дитини до  Бога.  Десятирічний хлопчик Оскар, хворий на рак, не вірить у Діда  Мороза. Він заприятелював із Тіткою Ружею. Полюбивши  його всім  серцем, жінка  силою своєї  уяви  створює  для  улюбленця світ, у  якому  хлопчик  проживе  останні  12  днів   життя. І щодня писатиме  листи  Богу. Кожен день для Оскара – це  10  років  життя. Умираючи  під  Новий  рік, він  упевнений, що  прожив  яскраве, сповнене подій  життя.
Письменник влучно натискує  на   чутливі  точки читача та глядача.
Вибираючи  цей  твір  для  постановки, автори вистави ставлять перед  собою    важке  завдання. Щонайменша    інтонаційна   неточність – і  все    перетвориться  на  сентиментальні  «соплі». Крок  в  іншу  сторону –  виникне  зайвий  пафос, якого вдалося оминути в театрі «Сузір’я».
Усім відомо, що театральна майстерня «Сузір’я» працює на умовах антрепризи. Для цієї вистави режисер Олексій Кужельний запросив акторів київського ТЮГу – заслужену артистку України Валерію Чайковську та молодого актора Станіслава Голопатюка.  У такому дуеті зіштовхується досвід, майстерність та молодість і пристрасність. Валерія Чайковська кількома рисами, штрихами промальовує свою героїню. Натомість молодому актору доводиться багато попрацювати, щоб піднятися до рівня своєї колеги. Характерне для театру «Сузір’я»   мінімальне оформлення вистави заповнюється великою кількістю театральних спец-
ефектів – повітряні кульки, «сніг», відеопроекція.  Але ніщо не може позбавити театр безпосереднього спілкування акторів та глядачів, що здатне розчулити, змусити сміятися там, де необхідно плакати. 
Ільїна Генсіцька,
театрознавець