Друзів ховають по-людськи

У Пущі-Водиці, що підступає до Виноградаря, в 100 метрах від вулиці Косенка виявлено ще один нелегальний собачий цвинтар.

Про це собаче кладовище досі ще не чув. Могил тут понад сотня. Судячи з табличок, функціонує воно з 2004 року, і колишні власники домашніх улюбленців відвідують могили: в снігу, що в лісі ще не розтанув, протоптано стежки, біля поховань – залишки їжі, порожні одноразові стаканчики і пляшки. Поминати приходять. Вразило, що останній тваринний притулок облаштовують, мов на людському кладовищі, хіба що трохи скромніше. Металеві й дерев’яні огорожі, таблички з іменами і датами життя, фотографіями, квіти. Виходячи з розміру, можна здогадатися, що поховано тут не лише собак, а й менших тварин. Епітафії такі, що не кожній людині пишуть. «Ельзочко, ми ніколи тебе не забудемо». «Дорога Санточко! Пам’ятаємо, любимо, тужимо»…
 Відомо, що в столиці нелегальних цвинтарів домашніх тварин – десятки. Найбільший на Русанівці, поблизу залізниці. А ще – в лісі на ДВРЗ, на Байковій горі, та в будь-якому парку можна знайти собачі могили. Ми запитали директора «Київзеленбуду» Петра Яворовського, чи знає він про кладовище на Виноградарі? Ні, каже, ми кладовищами у лісах не займаємося, лише боремось із сміттям у них. Начальник Головного управління охорони навколишнього середовища Володимир Трокоз теж здивувався запитанню. Розповів, що невдовзі запрацює кладовище домашніх тварин поблизу ТЕЦ-6 на Троєщині, де виділено понад 5 га землі під нього. Начальник Головного управління комунального господарства Михайло Шпарик розповів, що там буде колумбарій, крематорій, поляна для розвіювання праху, зал із відповідними атрибутами і автогосподарство, де можна буде замовити машину для перевезення померлої тварини.
За попередніми даними, вартість кремації варіюватиме від 30 до 100 доларів залежно від набору ритуальних послуг. Якщо врахувати, що за рік у Києві помирає до 90 тис. лише собак, то прибуток крематорію становитиме понад 7,5 млн. доларів.
На жаль, досі Головне управління містобудування, архітектури та дизайну міського середовища не планувало місця для поховання тварин. А їх у Києві сотні тисяч. За європейськими підрахунками, у великих містах собак і котів має кожна десята людина.
Справа ця не залишилася поза увагою спритних бізнесменів. З’ясувалося, що в столиці існує «Бюро ритуальних послуг для тварин». Телефоную туди і розповідаю, що в мене загинув сенбернар і хочу його достойно поховати. Дізнаюсь, які послуги можуть надати і скільки це коштує. Кажуть, є індивідуальна і загальна кремація. У першому випадку можна забрати прах собаки в урні й достойно його поховати. Питаю, де? «Там, де вкажете місце – в парку чи в лісі, на ваш розсуд». Загальна кремація коштує 290 гривень, індивідуальна – 620. «Яка вага вашого собаки?», – запитує приємний жіночий голос. Понад 90 кілограмів, відповідаю. Тоді, каже, це може викликати додаткові витрати. «А пам’ятник можна замовити?». У відповідь почув, що є широкий вибір гранітних пам’ятників, можуть виготовити табличку з фотографією, зробити будь-який надпис. Замовляю великий. «Ви хочете встановити людський? Тоді пропонуємо з чорного граніту. З усіма надписами і фотографією це коштуватиме приблизно 3000 гривень».
Ясна річ, якби не було попиту на ці послуги, то й пропозиції стали б скромнішими. І поки не запрацювало офіційне собаче кладовище, «Бюро ритуальних послуг для тварин» зароблятиме чималі гроші на перетворенні міських лісів і парків на кладовища.