Рекламуємо супермаркет – та ще й за свої гроші
Поставимо просте запитання: чому в розвинених країнах, до яких нам дуже кортить приєднатися, пакети в супермаркетах дають безплатно? До того ж, кількість ніхто і ніяк не обмежує. Середній європеєць навіть не думає про такі речі. Йому й на думку не може спасти, що може бути по-іншому. Поки не завітає до України. Тут доведеться платити гроші. Нехай копійки, але…
Чому в інших країнах ця смішна, але потрібна упаковка безплатна, а в нас – за гроші?
На перший погляд, усе зрозуміло: безплатний сир буває лише в мишоловці, будь-який товар щось коштує. Але на Заході добре знають, що безплатні пакети – простий маркетинговий хід: насправді вартість пакета включено у вартість купленого товару.
Однак покупцеві приємно, він відчуває повагу до себе. Хазяїн невеличкої лавки в Ізраїлі розповідав авторові цих рядків, що заробляє на пакетах більш ніж міг би заробити, продаючи їх за гроші.
Чому нашим продавцям не спадає на думку така проста річ? Щоб знайти відповідь на це запитання, ми завітали в супермаркет мережі “Русь”, що на вулиці Маршала Гречка. Один із покупців, який назвався Олегом Петровичем, поставився до нашого запитання суворо і в міру емоційно:
– У Франції пакети безплатні, як у супермаркетах, так і в дрібних крамницях. А в нас жлобство й бідність на кожному кроці – нічого з цим не поробиш.
Директор магазину Людмила Іванівна (прізвище назвати відмовилась) пояснила, що прибутки супермаркету не дають змоги оплачувати безплатні пакети. А додати вартість пакета до вартості товару не дозволяють, ніби-то, встановлені владою обмеження торговельних надбавок на деякі групи продовольчих товарів. Але такі обмеження є і за кордоном.
Пригадується, у 2002 або 2003 роках українська торговельна мережа “Сільпо” заявила про відкриття своїх супермаркетів у Москві. Тамтешні відвідувачі нашого супермаркету були, м’яко кажучи, здивовані потребою платити за пакети. Може в Росії нема державних обмежень цін на продуктові товари? Та компанія незабаром тихо й непомітно з російського ринку пішла. Без піару, без реклами. Просто згорнула, закрила супермаркети. Бо покупця вже привчили до кращого, і він “проголосував ногами” за магазини конкурентів.
А це вже серйозніший аргумент – одна торговельна мережа провела якось експеримент, зробивши пакетики безплатними. Протягом перших тижнів їхні видатки збільшились утричі. Виявилося, що касири виносили пакети пачками й продавали їх оптом бабусям, які торгують на ринках.
Зробити світлини в супермаркеті “Русь” нам не дозволили. Людмила Іванівна сказала, що потребує спеціального дозволу керівництва мережі. Ми з фотокором почувалися ніби на режимному об’єкті. Знімали на вулиці.
На мою думку, основна причина того, що за пакети беруть гроші, це відсутність поки що реальної конкуренції серед супермаркетів. Сьогодні їм не доводиться битися за кожного покупця – у них і так усе добре. Ось коли супермаркетизація в Україні стане тотальною, то може додумаються до безплатних пакетів.
І ще одна річ. Крокуючи вулицею з пакетами, повними продуктів, ми… рекламуємо супермаркет! Причому за свої гроші.