Данії вистачило б однієї київської ТЕЦ-6
Чверть століття тому, 28 лютого 1982 року, було підписано акт державного приймання першого енергоблоку київської ТЕЦ-6. Так завершився початковий етап ударного будівництва такої потрібної державі теплоелектроцентралі. Нас запросили сюди на екскурсію і розмову.Директор Микола Даниленко докладно розповідав про історію підприємства, наводив технічні дані котлів, турбін, генераторів, але ми чекали на екскурсію. Адже не часто доводиться бачити джерело наших побутових вигід – електрики, гарячої води і опалення. І от нарешті вирушаємо. Микола Платонович стає нашим гідом і пояснює всі нюанси виробництва. А воно вражає передусім своїми розмірами. Величезний зал розміром у кілька футбольних полів заповнений теплом і гулом. Тепло – від пари температурою понад 500 градусів, що подається на два енергоблоки. Гул – від обертання турбін, які виробляють електроенергію. Людей не видно, хоча на ТЕЦ працює 627 осіб, все автоматизовано. Дорогою запитую директора: “На яку європейську країну вистачило б потужностей ТЕЦ-6?”. “Гадаю, Данію цілком можемо забезпечити теплом і електрикою”, – відповідає.
Поряд з турбінами – серце станції, блочний пульт керування. Тут зосереджено всю автоматику, що контролює роботу генераторів і готова за допомогою чергової бригади втрутитися в негаразди та збої. А в сусідній залі – котли, що виробляють пару для турбін. Зазираю у віконечко з вогнетривкого скла і бачу вогнянне видовище. Із ревінням з форсунок виривається газ і згорає з температурою 1700 градусів, заповнюючи полум’ям увесь внутрішній простір розміром із п’ятиповерховий будинок. Микола Даниленко, випереджаючи запитання, пояснює: “Щодоби споживаємо 2,5 мільйона кубометрів газу. Котли можуть працювати і на мазуті, але до цього ще не доходило. Мазут тримаємо на аварійний випадок, якщо буде відключено газ. Його потрібно до 4,5 тис. тонн на добу, проте це недешево, оскільки таке паливо набагато дорожче за газ”.
Після екскурсії ми говорили про перспективи і проблеми. Енергетики бідкаються через нестачу коштів: столиці не вистачає виробленої міськими ТЕЦ електрики, її доводиться купувати на ринку, а на це через борги споживачів не вистачає грошей. Ситуацію міг би виправити третій енергоблок, який змонтовано вже на 67 відсотків, але для його завершення не вистачає понад 600 млн. грн.
Як же розв’язати проблему боргів? Заступник директора департаменту громадських зв’язків “Київенерго” Олексій Дьомін розповів, що енергетики почали за борги відключати споживачів – не лише підприємства, а й населення.