1 березня 2007 року, четвер №37 (17939) останнiй номер RSS
Головна АКЦЕНТИ ДНЯ ПОДРОБИЦІ ПРО ЦЕ ГОВОРЯТЬ ТЕЛЕтиждень ТАК І ЖИВЕМО КИЯНАМ ПРО КИЯН ДОБРИВЕЧІР

 ПОДРОБИЦІ
01.03.2007

Залізобетонний “рояль у кущах”?


Комісія, яку оперативно створив київський міський голова Леонід Черновецький для перевірки правомірності проведення будівельних робіт на вулиці Рибальській, 24/16 і знесення у зв’язку із цим історичних будівель Київської фортеці, 28 лютого, по суті, підтвердила обнародуване у січні попереднє рішення.
Заступник голови Київради Володимир Головач продемонстрував представникам ЗМІ цілий ряд документів, зокрема лист-дозвіл Київської міської державної адміністрації від 28 серпня 2000 року за           № 002-349, виданий Печерській райдержадміністрації. Комісія дійшла висновку, що з 2001 по 2003 рік навколо Круглої башти № 5, фактично в межах її охоронної зони велися інтенсивні будівельні роботи, а саме: риття котловану, забивання паль для фундаменту. Це стало можливим через ганебну практику паралельного проектування і будівництва, яку засудили і категорично заборонили лише 2004 року (Постанова Кабміну). Звісно, перед початком риття котловану треба було “розчистити територію”, що й було здійснено. Отже, згадуваний у багатьох публікаціях будинок 5-го телеграфного парку з написом “1875 годъ”, ймовірно, було знесено 2001 року. Що ж до посилання директора музею “Київська фортеця” В’ячеслава Кулініча на результати обстежень, здійснених фахівцями Міністерства культури і мистецтв 2002 року, де межі пам’ятки “Кругла башта    № 5” визначено саме “телеграфним сараєм”, то перевірка цього факту комісією дала негативний результат. Виходить, у Мінкульті помилилися.
Незважаючи на всі спроби отримати пізніші, ніж 1994 року, фотодокази існування будинку 5-го телеграфного парку, комісія змушена констатувати їхню відсутність. Було вивчено матеріали аерофотозйомки 2003 року, де можна розрізнити якісь будівлі. Це на думку комісії, гаражі і сміттєзбірники, про цінність яких як пам’яток говорити не треба. Аналогічні результати дали і зйомки 2006 року.
Усе це, однак, не означає, що з Рибальською, 24/16 питання закрито. Як зазначив Володимир Головач, у матеріалах розслідування є “ознаки скоєння злочину”. Тому їх передано прокуратурі, яка й має підтвердити або спростувати ці “ознаки”, а також виявити і покарати винних. При цьому пошуки цих поки що невідомих винуватців відсуваються як мінімум на 5-6 років назад, коли діяло ганебне правило паралельного проектування і будівництва.
Аби проілюструвати викладене на прес-конференції, журналістам запропонували сісти в автобус і побувати, як кажуть, на місці події. Як на уроці географії, учасникам виїзду показали на мапі зафарбований у жовте прямокутничок і сказали, що ми стоїмо саме на цьому місці. Саме тут, на думку істориків Києва, міг стояти будинок 5-го телеграфного парку з позначкою “1875 годъ”. Нині тут вкритий далеко не свіжим асфальтом майданчик.  Отже…
Але були поряд і інші, знесені саме в січні 2007-го, будівлі. Журналісти не могли не помітити залишки підземної частини споруд, складені із знаменитої жовтої київської цегли. Представник компанії, що у новорічні дні розпочала тут роботи, погодився: так, це стародавня кладка. Але це тільки знизу – верх вінчали значно пізніші надбудови, грубі залізобетонні перекриття і плити. Ось вони, мовляв, валяються у плетиві покрученої арматури. І отут виникає деякий сумнів. Надто вже ці залізобетонні “докази” нагадують горезвісний рояль у кущах. Ще на прес-конференції журналістів запевняли, що за адресою  вулиця Рибальська, 24/16 ніяких будівельних робіт немає. Виключно – вивезення будівельного сміття. Чому ж тоді майданчик рясніє уламками тих самих перекриттів і плит? Їх свідомо залишили, аби переконати представників ЗМІ, що 2007 року було знесено не пам’ятки, а залізобетонний непотріб?
Для остаточної крапки над “і”, за словами Володимира Головача, не вистачає якихось документів із Міністерства оборони. Судячи з усього, це формальність. Багатоповерхівки, які    у народі називають “свічками”, швидко, а може, навіть дуже швидко “прикрасять” цей куточок старого Києва. А несміливі натяки на підземні ходи і комунікації, які можуть загинути, викликають у забудовників лише саркастичну посмішку.
Микола Євгенович Цивірко


01.03.2007   Лобізм у кулуарах чи законах.




Статтi


Номери газети


Вакансiї


Контакти


Питання






© Вільна група "Як справи - Київ".

У разi використання матерiалiв сайту,
посилання на "Як справи - Київ" обов'язкове.