Лобізм у кулуарах чи законах
Експерти компанії “Brain Storm” за даними сайту Верховної Ради дослідили законодавчу активність народних депутатів і склали рейтинг найкращих і найгірших парламентських лобістів.
Найактивнішим законотворцем виявився член Партії регіонів Віктор Тихонов. Він написав аж 108 законопроектів. Тому за абсолютними показниками посів перше місце одразу у двох рейтингах – найкращого лобіста і… найгіршого (58 його проектів не стали законами, за них або не проголосували колеги, або їх не підписав Президент). Зважаючи на це, експерти вдалися до іншого способу визначення лобістів – відносного, – тобто який відсоток поданих тим чи тим парламентарем законопроектів стали законами або ж навпаки. Таким чином виявилося, що за співвідношенням поданих і ухвалених законів лідером є Наталя Богашева з “Нашої України”, 44 з 56 її законодавчих ініціатив набули сили закону (79%). За нею йде теж нашоукраїнець Петро Порошенко, з 28 його проектів 19 стали законами (68%). Третій – регіонал Олександр Єфремов (67%, або 53 закони з 79 законопроектів). Далі – Олександр Мороз (60%, 14 з 23); нашоукраїнець Юрій Ключковський (57%, 12 з 21); регіонал Сергій Ківалов (56%, 24 з 43).
Рейтинг найгірших лобістів очолює Вадим Колесніченко з Партії регіонів. Він написав 25 законопроектів, які так і не стали законами. Жоден з 22 проектів бютівця Богдана Губського теж не було ухвалено. Така ж доля спіткала 21 законодавчу ініціативу нашоукраїнця Бориса Беспалого, 19 законопроектів його однопартійця Сергія Бичкова і стільки ж – бютівця Валерія Писаренка. Тобто ці депутати майже рік стовідсотково творили закони, як то кажуть, на кошик. Далі йдуть лідери БЮТ Юлія Тимошенко (з 25 її законопроектів 24 не було ухвалено) і Олександр Турчинов (з 24 не ухвалено 19).
Як бачимо, політична і піар-активність наших парламентарів не завжди означає таку ж законодавчу впливовість. І навпаки, серед тих, хто найменше “світиться” на телеекранах, є досить активні й впливові законотворці. Найліпший приклад – ті ж Наталя Богашева і Олександр Єфремов.
Лобі, з англійської, – “кулуари”. Це, як подає словник іншомовних слів, групи осіб або організацій, що репрезентують інтереси якоїсь частини суспільства і намагаються вплинути на рішення законодавчих органів для своєї користі; лобіст – член лобі. Отож, здається, експерти не зовсім влучно охрестили найрезультативніших законотворців лобістами. Не всі з них є впливовими, тим більше в кулуарах, діячами. Бо важко за впливовістю поставити в один ряд, приміром, Порошенка і Богашеву.
Те, що вимірювати лобізм результатами законотворчості не зовсім об’єктивно, свідчать такі дані цього ж дослідження. Єдиний законопроект Рината Ахметова, неформального лідера Партії регіонів, так і не став законом. Із одинадцяти законопроектів координатора парламентської більшості і лідера фракції Партії регіонів Раїси Богатирьової лише один підписав Президент. Антон Пригоцький, якого преса називає “сірим кардиналом” в оточенні Віктора Януковича, із п’яти своїх законодавчих ініціатив довів до стадії закону лише дві. Із дванадцяти законопроектів Юрія Воропаєва (за версією авторів дослідження, юриста Рината Ахметова) жодного не ухвалено досі. Це ж стосується й двох законопроектів, поданих Віктором Януковичем-молодшим.
Є, очевидно, й суб’єктивний вплив на остаточне ухвалення законів (підписання Президентом) приналежність їх авторів до президентської “Нашої України” чи опозиційної до Ющенка Партії регіонів. Зрештою, й самі законопроекти настільки різноманітні за своїм змістом та суттю, що арифметично будувати з них рейтинги не дуже справедливо.