Заява, що сполохала опозицію
Ідея обирати Президента України в парламенті, що нині активно обговорюється, не нова.
Вперше на цю тему дискутували і в суспільстві, і в політикумі, і в Конституційному Суді за часів Леоніда Кучми. КС тоді, здавалося б, поставив крапку.
Обрання глави держави – конституційне право її громадян. А жоден закон, зокрема й внесення змін до Основного, не може обмежувати права й свободи людини. У вердикті КС сказано навіть більше: ідеї, які Конституційний Суд хоча б раз забракував, не можуть надалі розглядатися в законодавчому органі і самій Феміді.
Про що ж нині мова? Чи є вона лише кулуарною, популістською, беззмістовною? Вітчизняні політики спохватилися передусім після заяви на цю тему Віктора Януковича. Прем’єр-міністр не виключає, що в 2009 році Президента обиратиме Верховна Рада. “І такий варіант можливий”, – сказав Янукович.
Народний депутат, екс-представник Ющенка в парламенті Юрій Ключковський вважає, що для цієї дискусії немає жодних підстав. Втім, Юрій Богданович зібрав вчора журналістів на свій брифінг якраз з цього приводу.
Депутат заспокоював присутніх, що заява Януковича – ніщо інше як “спроба кинути пряник” в середовище об’єднаної опозиції, аби “Наша Україна” і БЮТ “пересварилися за нього”. На думку Ключковського, цим коаліція демонструє свій страх перед опозицією. Бо після об’єднання НУ і БЮТ, за словами Ключковського, коаліція вже ні на що не здатна, окрім ухвалення постанов Верховної Ради. А законотворчість, мовляв, контролюватимуть виключно опозиція з Президентом. Глава держави, за словами Ключковського, ветуватиме усі “погані” закони. А долати вето самостійно, без опозиції, коаліція не зможе.
Виходить, країна може спати спокійно? У цьому сумнівається навіть оптиміст Ключковський. Адже не вперше наша опозиція об’єднується. “Розстрілу ще немає. Але – ще немає! Це не означає, що його не може бути”, – застерігає Юрій Богданович.
Депутат регіонал Юрій Мірошниченко зауважив, що заява його лідера “не заклик, а засторога тим силам, які розгойдують ситуацію, зокрема й команді Президента”. Втім, на його думку, “якщо та модель стосунків, той баланс, який визначений сьогоднішньою Конституцією, не буде ефективним, тоді ті, хто бореться за посилення інституту Президента, можуть отримати результат у вигляді зміни його статусу, можливостей і повноважень”.
Чи це лише “брязкіт зброї”? На жаль, ні. Регіонали вже неодноразово доводили, що у своїй боротьбі здатні “приручати” й опонентів. У ролі такої собі піхоти на одну атаку. А набої їм подають перевірені союзники. Комуністи, як відомо, підносять регіоналам не лише конституційні зміни з “парламентським президентом”, а й проект нової Конституції без такої посади взагалі.
Цікавою, до речі, є позиція в цьому питанні представників БЮТ. Вони не настільки категоричні, як нашоукраїнці. Хоч, здавалося б, лідерка БЮТ чи не найпершою приміряє на себе роль майбутнього глави держави. Однак її соратники кажуть, що можливо все. Дмитро Видрін: “Теоретично в Україні все можливо. На даний момент вірогідність того, що Президента обиратиме парламент, не дуже висока. Хоча й таке може бути, тому що Україна загалом рухається в напрямі парламентської республіки”. Володимир Полохало не виключає навіть ліквідації інституту Президента взагалі: “В Україні теоретично можливо все. У нас завжди все вирішує випадок, а не політична логіка”. Що ж, бютівці, як завжди, одностайні. Проблема лише в тому, що сьогодні “одностайні” з одними, завтра – з іншими…
Олег ПЕТРЕНКО
* * *
Прогнози політологів не на руку прем’єрові та його однодумцям: Основний закон навряд зазнає змін. Та й за даними центру імені О. Разумкова 80 відсотків опитаних прагнуть всенародно обирати главу держави.
Директор центру “Пента” Володимир Фесенко вважає, що заява Віктора Януковича – зондаж, перевірка громадської думки. Крім того, це пропозиція Віктору Ющенку, аби він над нею поміркував. Можна домовитися і спільно переобрати Віктора Андрійовича. Такий компроміс – банальна політична оборудка. Бо, за словами політолога, з обмеженими повноваженнями Президента втрачає сенс процедура його всенародного обрання.
Але експерт бачить і один раціональний аргумент. Кожні президентські вибори вносять новий розкол у суспільство. Тому доцільно було б у першому турі обирати главу держави голосуванням, а якщо ніхто не здобуде понад 50 відсотків голосів, провести другий тур на спеціальних зборах. Участь у них могли б узяти не лише народні депутати, а й представники місцевої влади. Таким чином президента обирають, наприклад, у Італії.
А ось директор Інституту глобальних стратегій Вадим Карасьов вважає, що в Україні в першому турі жоден кандидат не отримає понад половину голосів. А обрання на зборах доцільне лише в державі, де сформовано ідеологічні партії з давніми традиціями. У нас же фактично фігурують політичні групи за інтересами, а Верховна Рада – арена для торгів. Тому вибори Президента в парламенті спричинять олігархизацію влади.
Заява ж Віктора Януковича, на думку пана Карасьова, мала на меті три завдання.
По-перше, прем’єр зацікавлений в обмеженні повноважень Президента, перетворенні цієї посади на формальну.
По-друге, він дав зрозуміти, що балотуватиметься на цей пост у разі всенародних виборів глави держави.
А, по-третє, можливий і молдавський сценарій: президентські вибори відбудуться в парламенті, але повноваження не обмежать.
Тим часом президент центру “Софія” Андрій Єрмолаєв закликає думати про зовсім інше, бо на порядку денному не тільки перерозподіл влади.
У 2009-2010 роках експерти прогнозують глобальні зрушення в економіці, енергетичній сфері та царині світової безпеки. Якою в цей новий етап увійде Україна? Консолідованою чи з постійними політичними суперечками?
Тарас Брязгунов