Одна з останніх розробок Інституту кібернетики НАН України – робот, який зчитує з монітора комп’ютера текст українською мовою і вимовляє його. З кібером, отже, зрозуміло. А з населенням України?
Міжнародному дневі рідної мови було присвячено круглий стіл «Мова і культура», який із 2002 року традиційно провадить Національна академія наук України. Очікувалися Президент України, Голова Верховної Ради, Прем’єр-міністр. Та інші нагальні проблеми не дали їм змоги прибути на розмову до Президії НАН України. А шкода. Щодо проблеми «мова і культура», з одного боку, в академічній галузі спостерігається поступ. Створено Національну словникову базу України – це серія словників нового покоління. На сьогодні їх випущено близько шістдесяти, у тому числі термінологічні з мікробіології, радіотехніки, радіоелектроніки, радіофізики. А з іншого боку, як наголосив академік Іван Дзюба, глибшає прірва між професійними успіхами лексикографів і мовним станом цілої маси населення України. Тобто українська мова функціонує звужено, не повносило. І це стосується друкованих та електронних ЗМІ, професійних середовищ і навіть державних чиновників.
Утім, оптимістичним моментом стала презентація електронної версії Національної словникової бази України. Це – найбільший у світі український електронний словник. Якщо його роздрукувати на папері, то на це знадобиться 120 тисяч аркушів формату А4. Словник містить понад 252 тисячі слів.