Бачили очі, що купували…

Ось я й попалася, як той горобець. Хоч мене й “підковували” обізнані люди. Казали ж мені: ніколи не йди  голодною до супермаркету. Бо буде грошам лихо, і ніякої користі.

Вдома залишився список, які продукти необхідно купити. Поверталася з роботи, під ложечкою смоктало, та ще якраз зарплату дали  –  ось і заскочила в найближчий супермаркет. На що не поглянеш – усе ніби потрібне, усе таке смачне та привабливе. Мерщій додому, почала викладати продукти, а найнеобхіднішого, виявляється, так і не купила: хрону, гірчиці, масла, сметани, олії.
Знайома маркетолог розкрила колись секрет, як робиться “картинка з виставки” в багатьох супермаркетах. Вони, фахівці, добре знають:  після робочого дня  люди  мають звичку зазирнути до  продуктових крамниць.  Тому на полицях саме на рівні наших очей виставляють передусім різну смакоту у яскравих обгортках та упаковках. І – вже пішов відповідний сигнал до мозку! Насправді ж найчастіше серед таких продуктів – те, що дієтологи називають “їжа-сміття”. Укинувши до рота які-небудь чіпси абощо,  притамуємо почуття голоду, переб’ємо апетит. Але чи виграє від цього наш організм?
Знаючи, що батьки часто йдуть до супермаркету з дітьми, маркетологи намагаються на рівні дитячих оченят так само виставити  товари і продукти якомога барвистіші, такі що  одразу впадають у вічі. Нехай спробують батьки переконати  свого малюка, що в яскравій упаковці насправді не сік, а розведений концентрат!
Продукти або інші товари розкладено так, аби передусім рука потягнулася до дорожчого, здебільшого завезеного. Особливо це помітно на облаштованих куточках біля розрахункових кас. Цигарки, пакетики  карамельок, різноманітні шоколадні батончики – більше імпортного, ніж вітчизняного виробництва. Отож, скуповуючись у супермаркеті, думаймо: що вигідно й корисно для нас, а що – для власника магазину.