Яблука на снігу…

Діти люблять казки і щиро вірять в усякі дива точнісінько так, як це робили колись у далекому дитинстві їхні дідусі та бабусі.

Утім, деякі казкові речі онуки сприймають дещо скептично, бо дива колишні перестали дивувати світ. Скажімо, казка про 12 місяців, у якій зла мачуха посилала сирітку серед зими до лісу за суницями, квітами. Тепер цим нікого не злякаєш і не здивуєш, бо і в наших супермаркетах у січні-лютому, коли за вікном хурделиця, на полицях є і свіжі суниці, і навіть кавуни.

Свіжі
черешні
серед зими
Отже, можна лише радіти – казка стає дедалі частіше реальністю. Водночас реальні й високі ціни. Не лише на завізну садовину-городину, а й на нашу рідну, українську. Яблука, вирощені на Київщині, Поділлі, Черкащині, не набагато дешевші, ніж польські, іспанські, турецькі. Хоч закордонні відрізнити нескладно: усі як на підбір, одне в одне красиві, великі. Кілограм таких Грені Сміт чи Фуджі коштує  8 – 15 гривень. Українські ж Симиренки трохи дешевші – в межах 5 – 6 гривень. Хоч як добре, що на наших полицях такий широкий вибір садовини, але дуже прикро водночас, що наших селян виштовхують з магазинів зарубіжні фермери.
Спеціально обійшла кілька столичних ринків та супермаркетів, щоб зайве переконатися. Якщо яблука вітчизняні там ще трапляються, то груші – китайські або  південноафриканські, сливи – турецькі, кавуни – іспанські, виноград – також із півдня Африки. І все це – врожай минулого року. Вміють люди і виростити, і зберегти.  Нам  до такого стандарту ще далеко.
Картопля, морква, буряки, капуста, цибуля, редька,  інколи часник – то все поки що з наших  ланів та городів. Віднедавна з’явилися у продажу зелена цибуля, петрушка, салата. Решта городини закордонна: баклажани, кабачки, солодкий перець, огірки,  цвітна капуста – з Туреччини, помідори – з Іспанії. Тож і коштують вони 13 – 25 гривень. А де ж наша парникова? “Невдовзі будуть калинівські огірки та помідори, – пояснив мені менеджер супермаркету. – А в березні сподіваємося на вітчизняні баклажани та солодкий перець. Але вони за ціною не поступатимуться імпортним. Подешевшають хіба що ближче до літа”.
Свіжі черешні серед зими для нас також екзотика, але вже нині такі ягоди можна скуштувати. Привезли їх до Києва з Південно-Африканської Республіки. Кілограм коштує 112 гривень.
– Хтось уже купував? – поцікавилася у продавчині.
– Я – особисто не бачила, – відповідає.  – На моїй  зміні колись чоловік купив взимку одного кавуна, а два інші згнили і їх списали.  Таке ж уготовано, вочевидь, й незрозумілим нам делікатесам: пакусу, папаї,  карамболі,  пітахаї. Що воно таке  і з чим його їдять, не знаємо самі. Манго, авокадо інколи  купують.
Україна прямує в СОТ. Однак наших яблук, огірків та помідорів не дуже-то чекають за кордоном. Як стверджують у Держспоживстандарті, 80 відсотків вітчизняних товарів не відповідають міжнародним стандартам якості. У Європі, в Азії, у США покупці хочуть бачити на полицях магазинів усе найкраще, найсмачніше, найпоживніше. І ладні за краще платити більше. Ми ж поки що  орієнтуємося переважно на яблука базарні, себто ті, що в  бабусиному кошику: не вельми привабливі на вигляд, але й не надто дорогі.
Втім, як на мене, наші яблука ще й смачніші від імпортних.