Вберегти дітей і селянські погреби

Трамадол, безперечно, надто важливий медичний препарат.

Виробляється на основі продуктів опію. Застосовується як знеболювальне. Переважно за кордоном. В Україні ж трамадолом зловживають. В основному – діти. Замінник “ширки” фактично за копійки можна придбати в необмеженій кількості в будь-якому міському переході. Від дитячого наркотика масово потерпають Донеччина, Дніпропетровщина, Харківщина, Полтавщина, Запорізька область і наш Київ. Воно й не дивно. Адже  за потреби 4 мільйони піґулок на рік в Україні виготовляють аж  95 мільйонів. Певна річ, од нашого товару, що успішно експортується, потерпають і колишні братні республіки.

Бар’єр для трамадолу
– Чимало трамадолу припадає й на долю донеччан, – бідкається старший оперуповноважений УБНОН ГУ МВС України в Донецькій області Дмитро Борщик. – Стаття 321 ККУ надто м’яка.
Кримінальна відповідальність за незаконне виробництво, виготовлення, перевезення того ж таки трамадолу фактично відсутня. Тому торгують, як то кажуть, не озираючись. Без ліцензії. Ми апелюємо до судів. А там – повна тиша. Своєрідний сигнал усій області, що ця справа залишається безкарною. Ну хіба що оштрафують на 50-100 неоподатковуваних мінімумів. А що це за суми для “трамадольщиків”, коли за день вони мають доходу по кілька тисяч доларів? На мій погляд, треба карати за продаж навіть двох піґулок.
Про такі неприємні речі йшлося на круглому столі, організованому Комітетом Верховної Ради з питань законодавчого забезпечення правоохоронної діяльності. Під час обговорення законопроекту “Посилення відповідальності за незаконне виробництво, виготовлення, придбання, перевезення, пересилання, зберігання з метою збуту або збут трамадолу (трамалу або трамалгіну)”, представленого народним обранцем Володимиром Малишевим. Автор законопроекту вважає, що стаття 321 ККУ потребує радикальних змін.
– Тобто діток, які заживають цей медичний препарат, треба негайно лікувати, а організаторів перевезення, продажу – за ґрати, – каже Володимир Степанович. – Водночас потрібно активніше боротись і з правоохоронцями, котрі дахують “трамадольщиків”. Таких, на жаль, теж вистачає.
В Україні трамадол виготовляють 9 виробників. Проте, за словами начальника відділу методологічного забезпечення фармацевтичної діяльності та моніторингу державної служби лікарських засобів і виробів медичного призначення Людмили Коношевич, виробники не квапляться звітувати перед МОЗ України. Свою статистику торішньої діяльності представило лише ВАТ “Фармак”. Скажімо, за IV квартал воно випустило 6 мільйонів піґулок. А от керівники концерну “Стірол” повідомили, що в 2006 році трамадол не виготовляли: реалізують товар, датований 2005-м. Ото, власне, і вся статистика, якою володіє відомство, кероване Юрієм Поляченком. Не густо.
Тож учасники круглого столу вирішили підтримати законопроект пана Малишева, а ще воліють звернутися до Прем’єр-міністра Віктора  Януковича, аби Кабмін установив чіткі квоти на виготовлення цього сильнодійного лікарського препарату в державі.
Нульова позначка для крадіжки
Під час другого раунду в центрі уваги  був законопроект “Про внесення змін до Закону України “Про податок з доходів фізичних осіб”. Ініціатива стосувалася встановлення суми неоподатковуваного мінімуму в частині кваліфікації злочинів або правопорушень. Для прикладу згадаємо Америку. Там лише за проникнення в чужу оселю зловмисника засуджують на п’ять років позбавлення волі. У нинішній же Україні кримінальна відповідальність настає лише тоді, коли вкрадено, привласнено чужого майна на суму, що перевищує 975 гривень.
– Через таке недолуге законодавство більшість українців кинуто під нещадну сокиру злочинності, – схвильовано доводить Володимир Малишев. – Особливо страждає селянство. Злодії нахабно лізуть у їхні погреби, виводять худобу, виносять курей, кролів, іншу живність. Проте кримінальні справи проти зловмисників не порушуються. На заваді стає вартість украденого. Тож своїм законопроектом хочу домогтися одного: кримінальні справи слід порушувати з так званої нульової позначки. Скажімо, навіть за намагання заскочити до чужого житла…
При такому, значно радикальнішому, підході може виникнути непроста ситуація: чимало українців ризикують потрапити за ґрати. Проте пан Малишев висловив сподівання: у тюрмах опиняться насамперед рецидивісти. Для тих, хто вперше потрапив до селянського погреба, передбачено відстрочки.
Щоб слідчий не залежав від прокурора
Законопроект “Про систему досудового слідства в Україні” розкритикував колишній Генпрокурор України, а нині народний обранець Святослав Піскун.
– Відсутність стабільної правової політики в державі спричиняє появу подібних законопроектів. Така система досудового слідства – неприйнятна, позаяк для певної категорії осіб створює можливість уникнення відповідальності за вчинені ними правопорушення будь-якого характеру, – розмірковує Святослав Михайлович. – Таким чином, виникають додаткові передумови для поширення корупції.
Де вихід? У створенні Національного бюро розслідування, про яке згадують уже не один рік. Тоді слідчий, на думку пана Піскуна, абсолютно не залежатиме від прокурора. А отже, чинитиме виключно за законом.