Ставити крапку зарано
Колективне підприємство “Київтрактородеталь”, що на бульварі Івана Лепсе, 16, вітчизняні рейдери захоплювали двічі.
Уперше це сталося в липні 2005 року. Згідно з рішенням... голови Цюрупинського районного суду Херсонської області. Три дні група осіб утримувала захоплену адміністративну будівлю, блокуючи роботу підприємства. Опісля “спецназівці” її залишили, прихопивши з собою печатку, кутові штампи та деяку службову документацію. А тим часом суддя Цюрупинського райсуду скасував своє попереднє рішення.
Друге захоплення “Київтрактородеталі” відбулося 23 січня цього року. Операцією керував Олег Дворник. У його “боївці” знову була помічена й Ольга Плюскач, котру на вчорашній прес-конференції в УНІАН, до речі, представлено як одного із засновників цього колективного підприємства. А ще там були: новоспечений генеральний директор заводу Олександр Герасименко та юрист Назар Дмитрасевич.
Говорили здебільшого двоє. Ольга Іванівна розпочинала, а пан Назар її красномовно доповнював. Звісно, розповідали про попередніх керівників, які чомусь самоусунулись од співвласників. Як наслідок, завод почав занепадати. Через активне виведення активів з підприємства. За допомогою створених на його території ряду товариств з обмеженою відповідальністю.
– Аби покінчити з вакханалією на заводі та щоб підприємство знову запрацювало на повну потужність, ми запропонували співвласникам відчужити свої паї, – каже юрист Дмитрасевич. – 13 лютого провели конференцію. На ній затвердили статут підприємства, переобрали керівні органи. Генеральним директором став досвідчений менеджер Олександр Герасименко. Та от біда! Нам чинять перешкоди, нас не пускають на територію заводу, аби негайно приступити до виконання своїх повноважень, рятуючи підприємство від банкрутства.
Із листа на ім’я Генерального прокурора України Олександра Медведька, підписаного генеральним директором КП “Київтрактородеталь” Олександром Михайлюковим, секретарем ради підприємства Аллою Ніколенко: “23 січня 2007 року приблизно о 19 год. 30 хв. невідомі озброєні особи в кількості приблизно 70 чоловік на чолі з Олегом Валерійовичем Дворником і Ольгою Іванівною Плюскач (колишні працівники КП “Київтрактородеталь”) та старшим державним виконавцем Державної виконавчої служби в Солом’янському районі м. Києва Пилипенком О.Ю. захопили приміщення заводоуправління та прохідної №1 колективного підприємства “Київтрактородеталь”. Пилипенко, який сприяв захопленню, зачитав охоронцям постанову про відкриття виконавчого провадження і не вручив її відповідним посадовим особам підприємства. Після чого невідомі озброєні особи на чолі з О.В. Дворником здійснили “штурм” і почали нищити майно, що на даний час належить КП “Київтрактородеталь”. Поламали вхідні двері в кабінет гендиректора, двері виробничо-диспетчерського відділу, де понівечили апаратуру та забрали відеозаписи, які документували процес захоплення. Із сейфа зникли реєстраційні документи (статут, зміни та доповнення до нього, статистика, свідоцтво про державну реєстрацію тощо), печатки та штамп КП “Київтрактородеталь”.
Фактично цих людей і представляє Назар Дмитрасевич, за його словами, приватний юрист, найнятий компанією “Галінвест”…
Схоже, з такими свої подальші долі не мають наміру пов’язувати робітники, котрі, незважаючи на природні примхи, зібралися під приміщенням УНІАНу. Судячи з написів на їхніх плакатах, КП “Київтрактородеталь” атакували звичайні рейдери. Трударям же куди звичніше й надійніше працювати під керівництвом Олександра Михайлюкова.
– Підприємство “Київтрактородеталь” перебуває у власності колективу. Комусь це явно не подобається. Тож за допомогою приватних охоронних фірм влаштували рейдерську атаку. Нахабні силові захоплення підприємств – яскраве свідчення відсутності в Україні цивілізованого ринку. Вочевидь, настав час, коли таке ганебне явище, як рейдерство стало зручним інструментом привласнення зацікавленими особами будь-якого заводу. Подібна практика не робить честі ані державі, ані суспільству, – коментує народний депутат України Микола Данилін.
До речі, народний обранець зробив конкретні запити до правоохоронних структур, аби ті з метою захисту трудового колективу підприємства від безпідставних зазіхань на їхню власність утрутилися в перебіг подій.