Хтось десь загубив папірець
З боргами жити не вельми приємно. Вони ні вдень, ні вночі спокою не дають. Надто ж людині слова, пунктуальній, совісній. Моя приятелька Тетяна Олексіївна, приміром, не любить нічого ні в кого позичати, хіба що коли дуже припече. І за всі послуги – комунальні, телефонного, електронного зв’язку – платить завжди справно. Тож платіжка, яку вона отримала минулого місяця, її просто шокувала: там виставили борг за спожиту електроенергію на 277 гривень.
Бідолаха ніч не спала, а наступного дня відпросилася з роботи і раненько подалася на Поділ, у “Київенерго”.
– А там вже черга – ого-го, – розповідає. – До обіду простояла в ній, а до віконця так і не дійшла. Люди підказали, що такий же сервісно-консультативний центр “Київенерго” є на проспекті Свободи.
Одне слово, пані Тетяна витратила цілий день, аби з’ясувати, звідки в неї взявся борг. Виявляється, хтось десь загубив папірець. Про пільгу. Як чорнобилець, пані Тетяна має 50-відсоткову знижку на сплату за електроенергію, що й підтвердила кілька років тому документально. Проте її заява наче крізь землю в “Київенерго” провалилася.
З’ясувалося, таких фальшивих боржників нині чимало. Днями ми побували в одному сервісно-консультативному центрі “Київенерго”. Після обіду народу було не так і багато: усі, зазвичай, намагаються нагальні питання вирішувати зранку. Та все ж на чергу людей назбиралось.
Довідавшись, що ми – журналісти, чергова центру Валентина Церешко почала вимагати пояснень, чи маємо дозвіл від її керівництва. Наші посвідчення вивчала скрупульозно, записуючи на якийсь папірець прізвища. “А що, коли ви терористи”, – пояснила. Зрештою змирилася, хоча стежила за кожним нашим кроком.
А ось ті, хто стояв у черзі, раді були візиту преси. Олександр Петрович прийшов сюди, щоб узяти чистий бланк для сплати за електроенергію. Чоловік поки ще не знає, за якими новими комунальними тарифами платитиме, а за електроенергію має намір розрахуватися в цьому місяці, не хоче мати боргів. І таких, як він, чимало. Тетяна Вікторівна, котра мешкає у будинку, що у провулку Квітневому, прийшла з цілою купою всіляких довідок. У її квартирі зареєстрована мама, учасниця Великої Вітчизняної війни, котра має право на пільги при оплаті за комунальні послуги, зокрема й за електроенергію. Проте у комп’ютерних даних це не враховано, отож і з’явився борг у 252 гривні. Така ж проблема і в Лариси Іванівни з Виноградара. Показники лічильника начебто збігаються з тими, що у квитанціях, і платить за тарифами щомісяця, тому дуже здивувалася, звідки ж набігло несплачених 165 гривень.
– Не маю наміру цей борг погашати, – каже вона, – бо тут якесь непорозуміння. Утім, щось доводити в подібних установах складно. Я вже мала мороку з “Укртелекомом”, що виставив мені солідну суму за телефонні розмови, яких насправді не було. Довелося відмовитися від “вісімки”. Я не мільйонер, а пенсіонер, немає в мене грошей, щоб сплачувати за несправжні борги.
Лариса Іванівна – дитина війни і також має право на користування пільгами. До того ж оформила субсидію. У жеку до неї претензій немає, а ось у “Київенерго” потрапила до списку боржників.
Її сусідка по черзі Марина уже вкотре приходить сюди, щоб у її квартирі полагодили або ж замінили на новий електролічильник. Вона мешкає у квартирі готельного типу. Сусіди використовують щомісяця менше ста кіловатів, а її лічильник крутиться чомусь удвічі швидше.
– Нині хоч черги не дуже великі, – каже вона. – Бачили б ви, що тут коїлося перед Новим роком!..
Рік тому сама потрапила до такої категорії: у моїй платіжці з’явився борг у 50 гривень. Начебто завжди чесно і справно сплачую за свої кіловати. Не мала часу на те, щоб їхати хтозна-куди і з’ясовувати, чому так сталося – заплатила і край. А, може, таки варто було довести, що правда на моєму боці?