Не випадково цей захід місцевого масштабу – зустріч керівників Голосіївського району з учасниками бойових дій на території інших держав з нагоди Дня їхнього вшанування – набув значення міської події.
Голова райради і райдержадміністрації Сергій Садовий сам походив під кулями крутими гірськими стежками Афганістану. Як і десятки немолодих уже чоловіків, що зібралися у приміщенні ресторану “Будьмо”, він виконував інтернаціональний обов’язок – так це називалося за часів не дуже далеких.
Щиро і проникливо звернувся Сергій Садовий до воїнів-інтернаціоналістів у своєму стислому слові. Але, мабуть, не менш щирим був один із відзначених його подякою за активну громадську діяльність у ветеранському русі – Микола Дорохов: “Я служив, служу і служитиму тільки Україні!” Виходить, цей мужній чоловік і там, у пеклі чужих африканських, азійських чи латиноамериканських війн, відчував за собою не що-небудь, а Україну! І не його провина, що імперськими ідеологами це було подано тоді так, як подано.
Звучали небагатослівні промови, здоровниці. Військові юристи, розмістившись за одним із столів, дружно підвелися і, стоячи, пом’янули тих, хто був разом із ними ТОДІ, але повернувся додому в цинковій труні.
Якщо й були в автора сумніви, то нині їх немає: такі заходи потрібні. І це не тільки вшанування, але й осмислення нашої непростої історії, місця в ній кожного з нас.