Убрід по тротуару

Таке враження, що нинішньої зими ми вже не сподівалися, і вона звалилася на нас у лютому, наче сніг на голову.
До того ж така капризна: у понеділок зранку морозець тріщить, а увечері під ногами вода плющить. Учора ртутний стовпчик термометрів стрімко піднявся догори і тротуари, завалені снігом, перетворилися на суцільні снігові калюжі – не йдеш, а бредеш.
Перехожі, пасажири мають бути нині вправними спортсменами, щоб перестрибнути через кучугуру снігової каші на переході чи на зупинці. Тролейбуси, автобуси зупиняються за кілька метрів від бровки. Молодим та спритним це не проблема, а ось літнім, інвалідам, доводиться вбрід іти. На вулиці Якіра, коли задощить, завжди хоч у човен сідай на пішохідному перехресті з вулицею Мельникова. Те ж саме і тепер. Жінкам у чобітках з довгими халявками такі калюжі – півбіди, а ось чоловіки набирають води повні черевики.
Кілька днів тому до редакції зателефонував наш постійний читач Леонід Кудряшов, який бідкався, що через снігові кучугури не може сісти в тролейбус на Софійській площі. Він спиняється там, де йому зручно, а не пасажирам. А зважаючи на те, що біля будинку Апеляційного суду завжди багато припаркованих авто, зупинка сама по собі  переноситься то вправо, то вліво.
Можна уявити, як пішоходи нині долають водні перешкоди на перехресті вулиць Богдана Хмельницького та Володимирської. Тут світлофор підморгує так швидко, що треба бути неабияким спринтером, щоб перебігти проїзну частину.