У столиці поменшало маленьких бродяг
Міська Служба у справах неповнолітніх проводить цілодобові рейди з виявлення дітей у комп’ютерних клубах, інтернет-кафе, дискотеках та відеотеках у навчальний та нічний час.
Отож любителям зависнути в Інтернеті, замість того щоб сидіти за партою, стало сутужно. “Тільки-но занурився у “віртуал” у комп’ютерному клубі, аж тут – міліція. Довелось іти в школу. А вдома вже влетіло!.. – такі розмови серед школярів не рідкість.
– Ще кілька років тому комп’ютероманія серед дітей і підлітків була просто стихійним лихом. Деякі діти потрапляли в серйозну залежність від ігор. Спочатку витрачали на цю забавку гроші, що дала мама на шкільний сніданок, а потім потайки цупили гроші з батьківської кишені, були випадки крадіжок у чужих людей, – розповів заступник начальника Служби у справах неповнолітніх Олексій Наумук. – Протягом минулого місяця в навчальний і нічний час у розважальних закладах виявили 242 дитини, переважна більшість із них – діти з благополучних сімей і лише кілька волоцюжок. Та й не лише малолітніх завсідників комп’ютерних клубів стало набагато менше, скоротилася й чисельність самих закладів. Скажімо, у Голосіївському районі ще два-три роки тому їх функціонувало 29, нині залишилося 9. До того ж власники віртуальних клубів та кафе мають дотримуватися закону щодо надання неповнолітнім послуг. Отож, якщо помітимо, що підліток гуляє по порносайтах, то для власника це може закінчитися не лише штрафом, а й позбавленням ліцензії. Не кажучи вже про вживання неповнолітніми спиртних напоїв, нюхання клею чи наркотиків. Але таких випадків, дякувати Богу, останнім часом не виявлено жодного.
– Та куди важче боротися з асоціальними елементами, які експлуатують дітей заради заробітку. Жебрачки з малюками зазвичай ховаються в підземку, просять милостиню по вагонах метро, тому виявити їх важко. Служба у справах неповнолітніх створила ініціативну групу з самих киян. Якщо, приміром, по дорозі на роботу чи додому в метро, у підземному переході на очі потрапить маленька простягнута за милостинею долонька, відразу повідомляють у Службу в справах неповнолітніх ( тел. 484-05-24). Добровольців аж 600 осіб, здебільшого жінки. Є серед них і кілька іноземних громадянок – з Німеччини, Голландії тощо.
Проте хоч як прикро, а звертання перехожих до міліції про факт дитячого жебракування зазвичай закінчується безрезультатно. Люди у формі не лише не реагують на них, а й іноді кепкують з таких небайдужих.
– Не можу спокійно дивитися, як з допомогою голодних і напівроздягнутих малюків ці бездушні дорослі випрошують копійки на пляшку. Якось одна жінка зайшла до вагона метро і за собою тягнула малюка років трьох. Дитина плакала, просила їсти, терла кулачком очі, бо хотіла спати. Я не витримала, на станції підійшла до чергового міліціонера. І що почула від людини в мундирі? “Не втручайтесь не в свою справу, ідіть собі мовчки далі”. Я наполягала на своєму, але міліціонер почав насміхатися з моєї настирливості. Але ж це знущання над дітьми! – розповідає учасниця ініціативної групи киянка Алла Кононенко.
Зарадити такій ситуації може інспектор служби в справах неповнолітніх.
– Частенько вимушені буквально брати міліціонера за руку і вказувати йому на такі факти. І вже з його допомогою можемо доставити дитину до приймальника чи лікарні, – каже Олексій Наумук. – А ініціативна група нам добре допомагає. Ось днями стався кричущий випадок. Нам зателефонували, що біля ЦУМу одна зовсім юна жіночка просить милостиню на холоді з немовлям у сповитку. Горе-мати втекла, а в лікарні, куди дитину повезли на обстеження, виявили, що немовляті всього 6 днів від народження, навіть пупок ще не загоївся, а на ручці було прив’язано бірочку з пологового будинку, звідки мати подалася прямо на паперть, не дочекавшись виписки. Подібний випадок був і місяць тому. Особа років 18 теж жебракувала з новонародженим сином. Одного дня попросила перехожу потримати дитину, а сама кудись пішла і не повернулася. Сьогодні цей малюк вже знайшов родину, його всиновила хороша сім’я…
Не секрет: щоб діти спали і не заважали “працювати”, їх поять алкоголем чи снодійними. За це, згідно зі статтями 304, 314 та 180 Кримінального кодексу України, “світить” кілька років позбавлення волі. До того ж частенько жебрачки використовують для свого промислу нерідних дітей. Та й здебільшого вони працюють не самостійно, а під “дахом” хазяїна, який і отримує за це більшу частину прибутку. Тож тут є ще над чим працювати правоохоронним органам.