Скульптури з цінниками

Давно минули ті часи, коли хоча б якась згадка про гроші в “храмі мистецтва” була просто непристойною.

Але арт-ринок, такий бажаний і потрібний, в Україні досі відсутній. Однією із найперших порушила цю проблему галерея “Мистецький Курінь”, створивши проект “Ціноінституція”.
Перша “ластівка” проекту – скульптор Сергій Брилєв, який погодився надати свої роботи для виставки. Аби показати, що на твори мистецтва може бути попит, експозицію було оформлено так, щоб максимально наблизити виставку до базару. Такого собі блошиного ринку східного зразка. Ефекту організатори досягли за допомогою цінників із штрих-кодами, які вивісили на кожну скульптуру.
– Нині між галереєю та художником не існує чітких ділових стосунків, – розповідає мистецтвознавець Ірина Марченко. – Немає системи навіть із оцінки робіт, які виставляють у галереї. Це велика проблема, адже всі ціни беруть “зі стелі”. Отож це не можна вважати серйозним бізнесом, бо художнику доводиться бути менеджером. За кордоном зовсім інша картина, там створено чітку систему “галерея-художник”. Можливо, цим і пояснюється те, що багато наших талантів виїздять за кордон.
Коли дивишся на роботи Сергія Брилєва, відомого скульптора, то розумієш, що його ім’я – це вже бренд. І це добре. Потрібно привчити себе до думки, що на українське має бути попит.
А ось цінники на бронзових і мідних скульптурах Брилєва, на деяких навіть зі знижкою, викликають цілком природну думку: “Загалом, за таку роботу не багато просять”.