Чому гинуть каштани

Завершився перший етап науково-дослідної роботи в рамках проекту “Врятуємо київські каштани”.
Фахівці Національної академії наук України оцінювали стан насіння гіркокаштану звичайного – символу Києва. У дослідженні вчені використали понад 500 кг каштанів, зібраних першокласниками під час осіннього шкільного конкурсу.
Висновки вчених невтішні: близько 80 відсотків каштанів виявилися нежиттєздатними. Не було виявлено жодного плоду, який відповідає всім ознакам здорового насіння: 69 відсотків уражено грибковими захворюваннями або гниллю, у майже третини відставала шкіряна оболонка. Практично всі дослідні зразки значно менші від стандартних здорових каштанів. Вердикт учених такий: значна кількість дерев перебуває у пригніченому та критичному стані, вони не витримують антропогенного навантаження.
Найчастіше причиною усихання каштанів називають нашестя мінуючої молі, що раптово з’явилася на теренах України і винищує листя. Наша газета теж кілька разів зверталася до цієї теми. Насправді ж, як стверджують фахівці, причина не лише в апетиті шкідника.
– Каштани – унікальні індикатори екологічних умов та стану навколишнього середовища, – зазначила у звіті старший науковий співробітник, кандидат біологічних наук Світлана Машковська. – Крім того, вони є універсальними природними фільтрами. Тому різке погіршення стану каштанів свідчить про надзвичайну забрудненість міського середовища. Вчені наголошують, що каштани здатні пристосовуватися до зміни умов навколишнього середовища, але понад половина київських дерев уже вичерпали свій адаптивний потенціал і гинуть від промислового забруднення, отруєння хімічними речовинами, хвороб та шкідників.
Дерева – це природні механізми для нейтралізації газоподібних шкідливих речовин, але вони не в змозі очистити все повітря, оскільки “захлинаються” промисловими, а особливо автомобільними викидами. Тому проблему рятування столичних каштанів потрібно розв’язувати комплексно, позбавляючись кожного шкідливого для них фактора.
– Першими кроками в поліпшенні ситуації мають бути відбір якісного насіння від кращих екотипів дерев та селекційна робота, спрямована на вирощування посадкового матеріалу, генетично стійкого до змінених умов навколишнього середовища, – переконаний старший науковий співробітник Національного ботанічного саду, кандидат біологічних наук Микола Шумик. – Крім того, насадження каштанів потребують оновлення, заміни слабких та засохлих дерев здоровими саджанцями.
Цілком можливо, що своєрідним полігоном, де відбудуться такі випробування, стане Хрещатик. “Вечірка” вже повідомляла про плани реконструкції головної магістралі столиці. Йшлося, зокрема, й про оновлення каштанової алеї, де замість звичного нам білого гіркокаштану можуть висадити стійкіші до екологічного забруднення і шкідників червоні каштани.