Атака рейдерів
Неподалік Дарницького залізничного вокзалу розташоване ВАТ “Київська фабрика технічних паперів”.У славні союзні часи тут виготовляли технічний папір. Для потреб військової промисловості. З часом технології явно застаріли. А виробництво значно скоротилося. Тож у хід пішли тутешні приміщення. Їх акціонери здавали в оренду. Ще б пак! Загальна площа будівель сягає 20000 м2, розташованих на двох гектарах землі. На фабриці працює 80 осіб. Більшість із них – передпенсійного віку. До заслуженого відпочинку залишається рік-другий.
– Маємо певні думки щодо розвитку фабрики. Підготували бізнес-план. Займалися пошуком інвестора. Та все марно. Бо 2 лютого більш ніж 100 невідомих у камуфляжі та масках захопили фабрику, – згадує той жахливий день секретар спостережної ради підприємства Іван Криштопа. – До пізнього вечора не відпускали працівників. Готові були їх нещадно лупцювати. На місце події викликали правоохоронців, аби ті припинили свавілля. Але майор із Дніпровського райуправління міліції зауважив, що це ваші господарські справи. Мовляв, його робота – контролювати ситуацію.
Із заявою про рейдерство щодо фабрики її керівники звернулися до всіх можливих правоохоронних структур. Проте марно. Ніхто так і не наважився допомогти платникам податків, на які, власне, і функціонує СБУ, та ж міліція.
– У центральному офісі Служби безпеки України нам запропонували звернутися до столичних колег, – розповідає Іван Валентинович. – Ми, наївні, поквапилися туди із надією. І дарма. У київському управлінні зауважили, мовляв, на те не маємо важелів. Якби, скажімо, звернулися за кілька днів до захоплення, тоді інша річ. Інакше кажучи, захисту ніде не знайшли. А під нашими квартирами, між іншим, вештаються підозрілі люди… Відповідні телеграми направили на ім’я Президента України, прем’єр-міністра, Голови Верховної Ради. Відповідей також поки що не отримали.
Свого колегу вирішив доповнити голова спостережної ради ВАТ “Київська фабрика технічних паперів” Вадим Ковалевський.
– На фабриці працює штат не останніх юристів. Окрім того, є низка угод із юридичними компаніями. Але цього виявилося замало, аби підприємство захистити з правової точки зору, – бідкається пан Ковалевський. – Тоді що сучасним піратам на суші може протиставити звичайний громадянин, у котрого у власності одна-єдина квартира? Де і в кого йому шукати порятунку, якщо, не дай Боже, одного разу до його помешкання завітають озброєні рейдери? А почалися наші негаразди в листопаді 2005 року. З підробленого протоколу загальних зборів акціонерного товариства, де головою правління нібито було обрано Сергія Рибакова. Так званий документ ми перехопили в Державній комісії з цінних паперів. Звернулися до правоохоронних органів. Відносно Сергія Володимировича прокуратурою Дніпровського району міста Києва порушується кримінальна справа. За статтею 366 ч. 1 Кримінального кодексу України – службове підроблення.
У цей час пан Рибаков, за словами Вадима Ковалевського, подався до Харкова. 30 червня 2006 року суддя тамтешнього Жовтневого райсуду С. Данько своєю ухвалою зобов’язав: допустити пана Рибакова до виконання обов’язків голови правління ВАТ “Київська фабрика технічних паперів”, його прізвище внести в усі можливі державні реєстри й передати документи підприємства. А згодом акціонери, котрі володіли 62 відсотками акцій підприємства, отримали документ. Компанія “Ренесанс кепітал” повідомила, що відповідно до постанови про відкриття виконавчого впровадження вона списала їхні акції на рахунок “Магма-бізнес лімітед”, зареєстрованої в Лондоні. Рахунок цієї фірми відкрито у дніпропетровському “Приватбанку”. Виконавець же державної виконавчої служби в своїх діях керувався рішенням Барського районного суду Вінницької області. Проте на яких підставах “Магма-бізнес” вимагала акції, в судовій ухвалі не зазначено.