Відкриття півзабутої графіки

За останні два десятиліття дослідження української графіки не публікувалися взагалі.

Тому поява монографії Ольги Лагутенко є знаковою: вона перша  з сучасних мистецтвознавців виконала ту колосальну роботу, що стосувалася саме  дослідження графічного мистецтва. Авторка збирала матеріали як   у наших музеях,  бібліотеках,  приватних архівах, де міститься більшість експонатів,  так і за кордоном – у  Празі, Лондоні. На це пішло понад десять років. Плакати, обкладинки, візитівки, ескізи, замальовки, малюнки – усе це стало полем дослідження і джерелом інформації.
У монографії простежено історію зміни стилів, уявлень, формальних підходів  до певних технік виконання та окремих видів графіки, за  надзвичайно цікавий період – першу третину двадцятого століття. Ці три десятиліття дали найкращі зразки графіки, бо над ними працювали справжні майстри-живописці, які вже потім, зацьковані радянською владою, роз’їхалися по всьому світу.
І ще цікавий факт: Ольга Лагутенко українську графіку ще й  порівняла з графікою інших народів, зокрема, китайською. 
Ліна ЛУК’ЯНЮК