Київське приземлення американської українки

Цими вихідними в Україну завітала американська астронавтка українського походження Хайдемарі Стефанішин-Пайпер. Перша українка, яка побувала в космосі, візьме участь у церемонії нагородження переможців стипендіальної програми “Завтра.UA”, яка відбудеться завтра.

А зустрічали її в аеропорту “Бориспіль” перший космонавт незалежної України Леонід Каденюк, посол США в Україні Вільям Тейлор і натовп журналістів. Перед ними з’явилася струнка жінка, з чарівною посмішкою та довгою русявою косою, прибраною в тугий вузол. Словом – українка. Якби не її комбінезон астронавта, то й уявити важко, що вона має хоча б якесь відношення до космосу.
Пані Стефанішин-Пайпер уперше в Україні. Її батько Михайло Стефанішин родом із маленького села, що на Львівщині, задля кращої долі своїх майбутніх дітей переїхав до США у місто Сент Пол (штат Міннесота). Там і народилася його донька.
– Батько багато розповідав про Україну, про маленьке село, де він народився, – розповіла Хайдемарі. – Він казав, що то було надзвичайно тяжке життя, не те що в Америці. Але я рада, що нарешті зможу побачити і Україну, і маленьке село, і познайомитися зі своїми родичами, з якими до цього тільки листувалася. А ще хочу на власні очі побачити архітектурні пам’ятки Києва, про які тільки читала.
У місті, де народилася Хайдемарі, дуже багато українців, тому вона мала змогу ходити до української школи, вивчати мову, звичаї, пісні, літературу. Хоча її мати німкеня, для Хайдемарі українська культура завжди була ближчою. Тож не дивно, що коли є вільний час, вона готує для свого чоловіка і сімнадцятирічного сина борщ, вареники та голубці.
У свій перший політ астронавтка взяла з собою записи українських пісень і маленький жовто-блакитний прапорець.
– Тоді відчувала себе розгубленою дитиною, – з посмішкою розповідає вона. – Інші астронавти, для яких це було не вперше, просто опікувалися мною, як меншою сестрою. Для мене їхня підтримка багато значила, адже там почуваєшся надзвичайно самотньо, неначе ти один на цілий світ. Особливо таке відчуття виникає, коли звідти дивишся на Землю. Наша планета така гарна, але така самотня. Її треба берегти.