Командирське сало нарозхват
Продуктовий асортимент під кінець січня начебто не збіднів. Але ціни підстрибнули. На щастя, не до самої стелі, однак, якщо брати з собою постійно калькулятор і збирати товарні чеки, то можна відстежити деяке подорожчання.Зокрема, кілограм макаронних виробів нині коштує на 50 копійок більше, ніж місяць тому, борошна – на 20 копійок, вівсяної крупи – на 40 копійок. Гречка, цукор, рис залишилися за торішніми цінами, відповідно – 4,20 грн., 3,20 грн. і 3,70 грн. за кг.
Солодощі також подорожчали на 3-5 відсотків, особливо шоколадні цукерки, печиво – ні.
– Донецькі бублики раніше коштували 7 гривень за кілограм, – розповідає продавець Світлана Данилець, – а тепер – 8 гривень. Хоча на наших, київських, цінники не міняла. Літні люди, котрі перед святами купували кілограм чи півкілограма цукерок, тепер рідше підходять до мого прилавка, а якщо і беруть, то по 200-300 грамів.
Підвищення цін не зачепило олію, сіль, консерви, томатний соус. А ось хрін подорожчав, щоправда, лиш на 10 копійок.
– Але для нас, пенсіонерів, це теж гроші, – каже Світлана Олександрівна, яку ми зустріли на базарі «Виноградар». – Маю в кишені 20 гривень, однак усі не збираюся витрачати. Хочу купити круп, молока і бодай кілограм яблук, звичайно, не першосортних, а тих, що продають з вантажівки по 2,50 грн. за кілограм.
Кияни, особливо ті, яких відносимо до категорії малозабезпечених, на свинину й телятину не орієнтуються, адже вони коштують в межах 25 – 35 гривень.
– Курятина – найдоступніше для нас м’ясо, – каже Параска Василівна. – Вона трохи навіть подешевшала, мало не на цілу гривню. Кілограм філе коштує 19,92 грн., стегенця – по 10,98 грн. А ось супові набори, шиї, лапи вже розібрали і мені не дісталося. Доведеться завтра ще йти на ринок.
Сало, щоправда, трохи подешевшало – 8-15 гривень за кілограм, а ось командирське, тобто з прожилкою м’яса – 25 гривень. Що його так називають, я вперше почула на тутешньому ринку від пані Ольги, яка стояла за прилавком у м’ясному павільйоні. Чому? А тому, що його дуже люблять військові. Мала намір і собі його скуштувати, але… На Виноградарі командирське сало розкуповують умить. Придбала саме звичайне. А до сала не завадило б бодай часнику. О, цей овоч в останні роки надто дорогий. Жінки, які вилаштувалися зі своєю садовиною-городиною в один ряд на тротуарі, правили за кілограм 13 гривень, і таку свою ціну пояснюють торішнім неврожаєм. Насправді, вирощуванням часнику на промисловій основі селяни займаються вряди-годи, частіше кожна господиня садить біля хати грядку.
Ми дорікаємо селянам, що вони правлять високу ціну за свій товар: картопля – 2-2,50 грн., солоні огірки – 5 грн., квасоля – 1 грн. за склянку, бурячки – 2 грн. Ніна Пилипівна з Ніжина, яка привезла у двох здоровенних торбинах усе це до Києва, вважає, що її товар того вартий. «Недорого продаю, хоча його так тяжко нести, а ще важче вирощувати». Поруч неї молодиці із Нової Ушиці (це на Хмельниччині) розклали городину, гриби, чорнослив, шипшину, горіхи. Найняли автобус, щоб довезти свої ящики до столичного ринку, і тепер два дні поспіль стоятимуть за ними, поки не продадуть. Іншого виходу в цих жінок немає – треба годувати, вдягати, навчати дітей, а заробітків у районі – ніяких. Продадуть чорнослив (по 12 грн. кг) і куплять дітям гостинці: бананів, помаранчів, які вдвічі дешевші за їхній продукт. Нині всім хочеться бодай якусь вітамінку з’їсти. Наших рідних яблук, від яких восени до землі гнеться гілля у садках, на прилавках не густо, а ті, що є – закордонні, коштують 5-8 гривень за кілограм.