Сторіччя вічної молодості
Сучасний за наповненням, спрямованістю та дизайном часопис «Україна» відзначає сторіччя. Він розпочав своє життя в Києві в кінці січня 1907 року як україномовне продовження журналу «Киевская старина». Це одне з найстаріших видань нашої країни. Воно було засноване видатним державотворцем, ученим і громадським діячем, першим президентом України Михайлом Грушевським.
Президент України Віктор Ющенко назвав «Україну» «справді унікальним виданням». Є чим пишатися. За словами головного редактора журналу Юрія Пересунька, цей часопис – славетна сторінка історії нашої країни. «Україна» – символ, бренд, висока марка. «Україна» нового покоління – загальнонаціональне щомісячне видання, що покликане консолідувати українське суспільство. Жодної партійної чи кланової приналежності, незаанґажованість – така його відмінність. До творення оновленої «України» залучені кращі журналісти і фотохудожники нашої країни та світу. Нова мережа поширення журналу охоплює не лише Україну, а й США, Канаду, країни СНД, а також Європу і навіть Австралію.
«Україні» було нелегко, як і всій нашій країні.
У 20-х роках журнал було закрито. Однак у травні 1941 року стараннями Павла Тичини, Олександра Довженка, Остапа Вишні, Максима Рильського та інших часопис було відроджено. На початку 90-х «Україна» мала мільйонний наклад. Це було надзвичайно популярне видання. Та ось парадокс: із постанням незалежності нашої країни журнал ледве тримався на плаву, не маючи державної підтримки. Нині ж навіть постанова Верховної Ради «Про відзначення 100-річчя з часу виходу журналу «Україна» – першого громадсько-політичного літературно-художнього часопису «України» була прийнята лише торік 2 листопада, хоча проект готувався ще депутатами минулого скликання.
Та колектив редакції не сидів склавши руки. У лютому 2004 р. «Україна» з’явилася у новому форматі. Того ж року почав виходити у світ і популярний додаток «Україна плюс Політика». За концепцією медіа-проекту «Україна-плюс» передбачено: видання додатку «Україна плюс Музика» з компакт-дисками, тижневика «Україна-тиждень», відновлення журналу «Україна-Ukraine» та бібліотечки журналу «Україна», cтворення цілком нового продукту – «Телеверсія журналу «Україна».
Особисто у мене цей часопис викликає якнайкращі спогади. Бо саме він дав змогу мені, школярці, закарбувати у пам’яті найкращі зразки світового малярства через репродукції на сторінках журналу. І саме «Україна» під час перебудови сміливо розпочала друкувати заборонені в радянські часи твори українських письменників.
Нинішнє гасло часопису – «Сучасних журналів багато, а «Україна» в усіх – одна».