Магнолія на тепло не клюнула
«Та приїдьте самі подивіться, – говорив у слухавку схвильований голос читача. – Квіткові бруньки на деревах і кущах у саду магнолій набухли по-весняному. Ось-ось почнуть розпускатись!..» Так уже влаштована людина, що вірить у диво з першого оберту. Та й дивом це нинішньої зими назвати важко. Сам бачив, як у сусіда на садовій ділянці випнулася молоденька кропивка, під крислатими каштанами і в’язами, неподалік від стародавнього Диво-Михайлівського храму Видубицького монастиря виросли і зацвіли капустини… Одне слово, діється у природі щось таке…
Тож вирушаємо до Національного ботанічного саду імені Миколи Гришка НАН України, до знаменитої ділянки магнолій, закладеної ще 1966 року. Цих дерев і чагарників тут 13 видів і гібридів, 10 форм. Магнолію вирощують в Україні з ХІХ століття, а взагалі це ровесник динозаврів, одна з найдавніших на Землі покритонасіннєвих рослин. Невже, думаю, за 140 мільйонів років предки магнолії зібралися квітнути у… січні вперше!?
Те, що ми побачили і сфотографували, здавалося, підтвердило дзвінок читача. Але Надія Трофименко, провідний науковий співробітник відділу дендрології і паркознавства НБС імені М.гришка НАНУ, куратор ділянки «Магнолія», кандидат біологічних наук дуже швидко розвіяла наші побоювання:
– Нічого аномального не відбувається, – запевнила Надія Михайлівна. – Квіткові бруньки у магнолії закладаються ще влітку попереднього року. Такими самими, хіба лише трішечки меншими, цієї пори вони були й минулого року, який побив усі рекорди своїми тріскучими морозами. Але про цвітіння нині не може бути й мови. Для магнолій, зокрема й ранніх – магнолії Кобус і магнолії Лебнерова – потрібна так звана сума ефективних температур. Тобто температура, не нижча за 10 градусів за Цельсієм, має триматися день у день – без перерви! – поки сумарно не досягне 400 градусів. На щастя тепла зима цього року все-таки не настільки розігріла ґрунт і повітря, аби спровокувати аномально раннє цвітіння магнолії. Якщо не вдарять сильні морози, то названі різновиди цієї рослини – автохтона Далекого Сходу, Японії, Північної і Центральної Америки – можуть розквітнути раніше звичайного – десь на початку квітня. От і весь «феномен».
Негативний результат – теж результат. Хоча чому, власне, негативний? Може, й добре, що цієї біологічної сенсації у Києві не сталося. Нічим особливо серйозним, стверджує Надія Михайлівна, зеленим мешканцям ботсаду подібні вибрики погоди не загрожують. Коли від несподіваних різких морозів частково або «до прикореневої шийки» відмирають пагони дейції, спіреї, керії, розовика, стефанандри та інших заморських екзотів, працівники ботсаду навіть вилучають із цього користь – омолоджують крону, роблять її естетично привабливішою.
Отже, біологи не бачать у нинішній зимі нічого неймовірного. А що з цього приводу думають кияни?