Лишати слід – не на стіні підошвою…

У під’їздах будинку на Довженка, 14 цвітуть кімнатні квіти. У свіжовифарбуваному ліфті пахне ще й хлоркою.  То вже ознака: там щойно помила підлогу Тамара Юріївна. Ця жінка – не жеківська працівниця. Звичайна мешканка багатоповерхівки, котра любить, щоб чисто було не лише в її квартирі.

Така вона – не одна, а серед організаторів затишку – дві Любові Олексіївни. Дев’ять років тому у будинок заселилися 50 сімей із «Поліграфкниги». Новий дім став для них ніби великим родинним гніздом – як вулик для бджіл. Розбили у дворі клумби, насадили дерев, насіяли квітів. У спеку носять відрами воду – поливають їх. Величезні маки, щоправда, цвіли недовго – їм позрізали  голівки наркомани. Кожен лишає свій слід. Пофарбували якось стіни у коридорі – так хтось «увіковічив» там свою підошву і видряпав  «автограф». А молодий тато Валерій навесні не просто гуляв на подвір’ї зі своєю трирічною донечкою Вікою. Доки дівчинка підстрибувала поруч, фарбував бордюр, посадив дві черешні, яблуню й кущ троянд. Господарював на очах у дитини, щоб це заклалося у її підсвідомості й вигулькнуло вродженою культурою хоча б через два покоління.
Від весни й цілу осінь палісадник у дворі буяє усіма барвами й пахощами. Недаремно на дитячий майданчик приводять малюків з інших висоток. Влітку якось нарахували їх аж 23. Зачастили сюди й кіношники. Зняли кілька епізодів серіалу «Повернення Мухтара», брали ключі й на горище, й на дах. Мешканці впізнавали потім свій дім і подвір’я на екранах телевізорів.
У під’їздах цвітуть кімнатні квіти, щороку з’являються прикрашені ялинки. Пустила коріння футбольна традиція. Хлопчаки, котрі виросли в цьому будинку, а нині навчаються у столичних вузах, щонеділі о 9-й ранку збираються на стадіоні в Пушкінському парку  – ось уже впродовж чотирьох років. Дехто добирається сюди з інших районів Києва, куди переселилися з батьками. Грають переважно по четверо в команді, для однієї пріоритетна футбольна техніка, для другої – гра на витривалість. Не кожного називають по імені. Дехто має й прізвисько – Вано, Алькапоне,  Гога… Взимку повертаються додому геть мокрі, але з хорошим настроєм. Щоправда, останнім часом і спортивне поле вже не те: турніки повалили, як спилювали тут дерева, зникла й тенісна сітка. Приходять сюди пограти тільки у футбол, баскетбол. Коли поряд у виставковому центрі щось проводиться, за вхід треба платити 15 – 20 грн., а стадіон тоді заставлений автівками. Проте на ентузіазмі хлопців з вулиці Довженка, 14 ці незручності не позначаються.