У «Дзеркалі» побачите традиції

У Дніпровському районі відкрили Театр української традиції «Дзеркало». Ідейним натхненником та художнім керівником його став Володимир Петранюк. Можливо мешканцям міста пан Петранюк більше відомий як музикант. Корінний киянин, у творчості він здебільшого звертався до традиційних мелодики й тематики, використовуючи етнічні елементи. Своє нове захоплення Володимир Іванович перетворив на серйозну справу. Театр тепер для нього не тільки хобі, а щоденна важка праця. Домівкою для нового театру став палац культури та мистецтв Дніпровського району. На віддаленій від центру міста вулиці Алма-Атинській тепер оселилася Мельпомена.

Першою в репертуарній афіші стала вистава за мотивами гоголівського «Вія». На сцені театру художник Олег Татаринов збудував вертепну скриню. Ця конструкція, що обертається і розкриває свої різні грані, ніби праобраз давнього вуличного українського театру з його гумором і веселим настроєм. Використовуючи  традиційні форми, автори вистави ніби звертаються до генетичної пам’яті глядача. Мабуть, саме тому маски, гігантські ляльки, що зображують потойбічну силу, здаються знайомими з дитинства. А разом із сольним співом,  інструментальною музикою та етнографічною точністю костюмів створюється картинка традиційних українських вуличних розваг. 
Основний кістяк трупи «Дзеркала» – це не тільки професійні актори, а й професійні музиканти, хореографи та вокалісти. Треба віддати їм належне: сольний спів у супроводі музичних інструментів не просто прикрашає виставу, а створює неповторну атмосферу українського базару. Дві головні ролі у виставі виконують Денис Драчевський (Хома Брут) та Олена Мазуренко (Панночка). Їхні герої існують у двох протилежних енергетичних площинах. Жвавий «з рваною пластикою» Хома та пластична, з округлими рухами Панночка. Характерні «вікові» ролі у «Вії» виконують молоді актори, за одним винятком. Сам режисер вистави Володимир Петранюк протягом вистави виходить у кількох образах: самого автора твору (Миколи Гоголя), Хаїма та сотника. Останнього, до речі, в цій постановці ототожнюють із самим Вієм. Звичайно, що глядачі чекали, яким же чином у «Дзеркалі» вирішать класичну сцену жаху (до речі, і сам жанр визначений як український жах). Для цього використали гігантську маску, якою керували кілька акторів. Її вигляд віддалено нагадував традиційні китайські забави (дракони та змії).
Сьогодні в театрі думають про наступні постановки. Для майбутньої вистави вже обрали кілька класичних українських водевілів. Залишається тільки сподіватися, що у відремонтованому для театру приміщенні завжди будуть аншлаги, а мешканці Дніпровського району Києва з гордістю розповідатимуть про СВІЙ театр.

Ільїна Генсіцька