Як важко бути музою для Музи…

Чудовим новорічним дарунком одній із найпопулярніших актрис театру і кіно, народній артистці України і Радянського Союзу Аді Роговцевій став творчий вечір, присвячений 50-річчю її творчої діяльності, на який у Київському будинку кіно зібралося стільки шанувальників її таланту, скільки, мабуть, не збиралося на найгучніші прем’єри. Нагадаємо, що Ада Миколаївна 35 років своєї трудової діяльності віддала столичному театру імені Лесі Українки, де зіграла десятки ролей.

Цього разу актриса звітувала перед своїми земляками із Сумщини. Столичне земляцтво шанує творчість Ади Миколаївни, тому в залі можна було бачити і делегацію з її рідного Глухова.
Ада Роговцева – автор двох поетичних збірок. Перша називається «Цілую голос твій», друга – «Мамині молитви». Це своєрідний сімейний поетичний альбом, на кожній сторінці якого щира любов до рідної землі, до близьких і дорогих серцю актриси людей. Автор вирішила передати частину тиражу рідній Сумщині – у школи, бібліотеки.
Повідала землякам Ада Миколаївна і про той нелегкий час, коли не стало Костянтина Петровича. Адже все життя вони були поруч, не «дотягнули» до «золотого» весілля три роки… Після смерті чоловіка Ада Миколаївна, як ті люди, які після тривалої хвороби вчаться ходити заново, так вона заново вчилася жити. І лише підтримка дітей, Каті і Кості, а також невістки та найближчих друзів допомогли їй пережити втрату, не впасти у відчай, не розгубитися.
Прикро це констатувати, але її творчі можливості та яскравий талант сьогодні більше затребувані за межами України. Часто їздить Ада Миколаївна до Москви та Санкт-Петербурга для участі в спектаклях найвідоміших режисерів. І має у тамтешньої публіки незмінно шалений успіх.
А в Україні втішається переважно тихим дачним життям, можливістю покохатися в квітах, які любить вирощувати, поспілкуватися з дітьми та онуками, поринути у спогади.
Ада Роговцева пише книгу про свою сім’ю, про бабусь, дідусів, жінок, близьких друзів, колег-акторів. Про тих, у кого навчалася. Тому їй дуже хочеться, щоби про них – відомих і маловідомих людей – залишилася добра пам’ять. Дуже шкода, як висловилася перед земляками Ада Миколаївна, що ми рідко записуємо хроніку свого родоводу. А це так важливо. Адже для наступних поколінь було б цікаво знати, чим займалися, як жили, чого прагнули наші прапрадіди… Усе відкладаємо на пізніше, а час минає і забирає з собою свідків тієї пори, яку вже ніхто не відтворить у слові.
Улітку актриса відзначатиме ювілей – їй виповниться сімдесят. Але коли бачиш Аду Миколаївну на сцені, не віриш у це. Ті же «бісики» в очах, легкість у жестах, витонченість у розмові…

Раїса ТАЛАБАН