Як дістатися додому – цілим і з грошима

Кілька днів тому я стала учасницею дивакуватої сценки, що розігралася серед подвір’я школи № 175, що на Нивках. Близько шостої вечора під час прогулянки з дитиною до мене підійшли троє в міліцейській формі із запитанням: «Жінко, чого ви тут гуляєте?» «Холодно, – відповідаю. – А з цього боку хоча б не дме вітер». «Чи ви не знаєте, що вулицями ходять злодії, наркомани?.. Хоч стоїте на освітленому місці під ліхтарем, та це не врятує», – пояснюють мені. «Більше року гуляю цією територією, за цей час нічого не сталося», – кажу. «Дотепер вам просто щастило», – «заспокоїли» мене правоохоронці. Цікавлюся: «То де ж нам краще гуляти?». «Там, де багато людей».

Терапевти радять уникати натовпу, аби хоч якось вберегтися од вірусів, а от міліція наполягає на протилежному. До того ж ті, хто стикався з криміналом, добре знають – обікрасти найпростіше там, де велелюдно.  Що ж до мого рятівного острівця під ліхтарем, то він справді був досить ненадійним, бо натрієвий світильник працював із перебоями. Прикметна деталь, на території школи № 175 справні лише кілька ліхтарів. Посприяти у відлагодженні роботи усіх інших, мабуть, не під силу ані директорові школи, ані міліціонерам, які патрулюють цю територію. До речі, схоже, що шкільні території випали з поля зору «Київміськсвітла». Скажімо, двір школи № 90 на Печерську сиротливо освітлює лише один ліхтар, і якби не яскраві лампи над вулицею поряд, територія ховалася б у суцільній темряві.
Тим мешканцям столиці, які повертаються з роботи поночі,  не позаздриш. Одна моя знайома пережила напад злодія на безлюдній, хоча й добре освітленій вулиці. Поверталася з роботи запізно і спиною відчула небезпеку, озирнулася, а в її напрямку йшов хлопець. Дівчина перейшла на протилежний бік вулиці – він також. Перехожих на вулиці о цій порі вже не було, магазини не працювали. Тож їй довелося пришвидшити кроки. Суб’єкт підбіг і спробував відібрати у дівчини сумочку з дорогою косметикою, недешевою мобілкою та кількома тисячами гривень. Проте слабка стать зважила свої фізичні дані й вчинила серйозний опір. Чолов’яга вже ударив її по голові і почав душити, та дівчині вдалося щосили покликати на допомогу. Недалеко почувся міліцейський свисток, і нападник відступив.
Отже, як після роботи дістатися дому живим та ще й із грішми? Читачам «Вечірнього Києва»  начальник Центру зв’язків із громадськістю Головного управління МВС у Києві Володимир Поліщук радить запам’ятати 10 простих правил.
Гаманець. Не має значення, яким видом транспорту ви їдете додому (приватний чи загальноміський) – ніколи не демонструйте свого гаманця. Суму, потрібну для сплати проїзду в метро або для розрахунку з водієм, краще приготувати заздалегідь і покласти до кишені. Якщо дорогою необхідно зайти до магазину, тоді завчасно перевірте, скільки маєте грошей у гаманці. Велику суму краще перекласти в інше місце, приміром до внутрішнього відділення сумочки або нагрудної кишені. А в портмоне залишити лише кілька купюр, необхідних для покупки.
Мобільний телефон. Якщо вам потрібно повідомити близьких, що їдете додому або зробити якісь інші дзвінки, – скористайтеся телефоном ще на роботі. На вулиці і в чужих авто хизуватися дорогою мобілкою не варто.
Таксі. Бажаєте дістатися оселі швидко, тоді, зупиняючи авто, спробуйте про всяк випадок запам’ятати номер машини. Не сідайте в салон, якщо в ньому вже є пасажир або водій здався вам підозрілим. Покладіться на власну інтуїцію.
Громадський транспорт. В автобусі, тролейбусі або трамваї обирайте місця з правого боку салону, ближче до водія. Тоді він вас добре бачитиме і в разі потреби зможе прийти на допомогу. При цьому сідайте так, щоб до вас не змогли підсісти й затулити прохід. Будьте пильними, міцно тримайте свої речі і не засинайте. Адже можете стати жертвою злодюжки або набити синці, коли транспорт раптово загальмує. Небезпеку краще помітити завчасно, приміром, нетверезого або агресивного пасажира, тому не стійте біля вхідних дверей або спиною до них.
Власне авто. Ще до того, як підійдете до залізного коня, знайдіть ключі. Перш ніж сідати в салон, переконайтеся, що всередині ніхто не ховається. Іноді грабіжники  зламують авто і ховаються на задньому сидінні, у пітьмі такого одразу не помітиш. Відчиняючи двері машини, озирніться навсібіч. Якщо до вас хтось біжить, найкраще швидко поїхати. Якщо злодій упіймав вас біля авто і вимагає гаманець або ключі від авто, не ризикуйте життям. Їхати кудись із нападником означає наражатися на ще більшу небезпеку.
На вулиці. Якщо дорогою додому вам здається, що за вами хтось іде – зупиніться біля вітрини магазину і непомітно подивіться, що робитиме підозрілий тип. Якщо він теж зупинився і намагається не втратити вас із поля зору – зайдіть до магазину (до кафе, на автозаправку,  будь-куди, де є люди) і зателефонуйте звідти додому або до міліції. Зачекайте там на допомогу. Якщо дорогою зайти нікуди і у вас немає при собі мобільного, можна звернутися до перехожих чи продавців ларків. У крайньому разі зупиніть машину і поясніть ситуацію водієві.
Біля оселі. Підходячи до під’їзду, озирніться навсібіч. Помітили здалеку незнайомця або вам просто страшно, зупиніться на добре освітленому і помітному з усіх боків місці та зачекайте на сусідів, аби разом із ними зайти в будинок. Краще за все попередити домашніх, аби зустріли вас біля під’їзду чи станції метро.
Вхідні двері. Якщо йдете самі, вас ніхто не супроводжує і не зустрічає, тоді тримайте свої ключі під рукою, щоб якнайшвидше увійти до під’їзду та помешкання. Зекономлені секунди, можливо, врятують вас від нападу.
Самозахист.  Якщо маєте газовий балончик, носіть його не в сумочці, а в кишені пальто чи куртки. Так ним можна швидко скористатися в разі потреби.
Опір. Якщо на вас напали, погрожують фізичною розправою і вимагають віддати гроші або речі – спробуйте «заспокоїти» злочинця словами: «Я вам усе віддам». Крики, опір, образи спровокують грабіжника на агресивніші дії. Він із переляку може й ножем скористатися. А поки віддаєте речі, спробуйте запам’ятати особливі прикмети: наколки на пальцях, шрами на обличчі. Боротися за власність варто, мабуть, тоді, коли переконані у своїй силі й реакції. Якщо не в змозі чинити опір грабіжнику, не чіпляйтеся за матеріальне. Життя і здоров’я дорожчі.
Якщо ви стали жертвою злочинців, одразу зателефонуйте на 02. Що скоріше ви це зробите, то більше вірогідності, що зловмисника вдасться затримати, як-то кажуть, по гарячих слідах. Працівникові міліції, який у складі слідчо-оперативної групи приїде на місце події, докладно опишіть прикмети нападника, повідомте, якщо є змога, номер викраденого телефону, його марку і серійний номер, погодьтеся сісти у машину патрульної служби та спільно з працівниками правоохоронних органів виїхати за маршрутом, де міг би перебувати злочинець.