Щедрик-ведрик, дайте вареник!

Може, хтось вже і втомився від довгих різдвяних свят, але вони тривають далі. Ось і сьогодні – Щедрий Вечір, Василя та Маланки. Україна увечері сповниться дзвінкими щедрівками, віншуваннями: «На щастя, на здоров’я, на Новий рік». А ті, хто з певних причин не встиг належно провести старий рік і зустріти новий, може надолужити прогаяне нинішньої ночі. Нам тут пощастило, адже весь світ один раз святкує Новий рік, а ми – двічі. Увечері 13 січня в Україні заведено водити Козу і маланкувати. І хоч цій традиції вже не одна сотня років, до неї повертаються знову і знову старі й молоді. Учора влаштували собі і своїм добрим друзям передноворічні вечорниці київські ветерани війни та праці – учасники хору ветеранів «Київська Русь», ансамблів «Ярославна» та «Мрія», які, так би мовити, дислокуються у Київському міському палаці ветеранів.
Статечні артисти колядували і щедрували, співали і пританцьовували. Таких артистів ще треба пошукати у Києві. І, головне, кожен номер – без натяку на «фанеру». Не підспівувати їм просто неможливо, тож я залюбки влилася у це дивовижне багатоголосся.
Частування, віншування тривали до самого вечора. Ніхто навіть і в думці не згадував, що десь щось болить чи ниє, не поспішав до домашніх турбот. Одне до одного промовляли: «Щедрий вечір, добрий вечір, добрим людям на здоров’я!» Чого і я усім вам щиро зичу.