Хто довго гребеться, той модно одягнеться

Ритися в купі мотлоху з надією знайти там щось красиве та модне – не вельми приємне заняття. Але, як викрикує молодий продавець у одному наметі, «хто довго гребеться, той модно одягнеться». Як кияни ставляться до секонд-хенду? Їхні думки подаємо без фотоілюстрацій, бо позувати перед фотооб’єктивом ніхто не погодився.

Оксана, студентка КПІ: «Особисто я люблю ритися в купі всіляких кофтинок, спідничок. Інколи натрапляю на дуже брендові речі, купую і ношу їх із задоволенням, а подружкам кажу, що придбала у бутику.
Катерина Степанівна, пенсіонерка: «Так, купую в секонд-хенді собі одяг. І не бачу в цьому нічого страшного, не соромлюся. Адже усі речі пройшли санітарну обробку, до того ж я їх обов’язково перу і прасую перед тим, як одягати».
Артем, будівельник: «Майже щомісяця буваю на такому розпродажу. Купую речі – коли для вихідного, а коли для роботи. Ось сьогодні вибрав непогані шкіряні зимові черевики, теплу курточку, шапку, фланелеву сорочку».
Ліза, працівник банку: «Мені огидно одягати речі, які хтось уже носив, тому навіть не знаю, де їх продають».
Марина, офіціантка: «Купую інколи, але лише те, що не одягаю на голе тіло. Не розумію тих, хто копирсається у купах спідньої білизни та порваних колготок».
Світлана, молода мама: «Сьогодні купила синові комбінезон та чобітки, а собі – джинси. Все добре виперу, взуття протру спиртом. Власне, я і нові речі перу, адже їх також хтось уже приміряв».
Олександр, студент: «Тут такі модні речі бувають, яких не побачиш у бутику! То чому б їх не купити, тим більше такі дешеві».