Омбудсмена обиратимуть пізніше

Заплановане на сьогодні обрання народними депутатами уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, як стало відомо учора, відкладено. Чому?

У парламенті зареєстровано дві кандидатури на цю поважну посаду – втретє поспіль балотується народний депутат від Партії регіонів Ніна Карпачова і голова Української Гельсінкської спілки з прав людини Євген Захаров, кандидатуру якого запропонувала  низка громадських організацій, а висунули фракції «Наша Україна» й БЮТ. Відтак, пані Карпачову почали сприймати як претендентку від влади, а пана Захарова – від опозиції. Хоч вони заперечують свою політичну заангажованість, позаяк обоє є безпартійними.
Проте саме політика внесла, схоже, корективи в сьогоднішній план парламенту. На вчорашній прес-конференції Євген Захаров висловив власну думку з приводу цього. Він вважає, що відкласти таємне голосування Верховну Раду «змусила реакція Європи». На ім’я Олександра Мороза з Ради Європи надійшов лист доповідачів ПАРЄ Ханне Северінсен і Ренати Вольвенд, які стурбовані тим, що Ніна Карпачова, здобувши парламентський мандат за другим номером списку Партії регіонів, поставила під сумнів свою незалежність, неупередженість й політичний нейтралітет. Про подібні зауваження також йдеться у листі Міжнародної амністії з Лондона, зверненнях Фонду Сахарова та Московської Гельсінкської групи і заявах інших правозахисних організацій з-за кордону.
Євген Захаров каже, що раніше скептично ставився до своїх шансів обійняти посаду омбудсмена, нині ж оптимізму побільшало. «Зараз шанси теж невеликі, але вже менші вони і в Карпачової», – переконаний Захаров і вважає, що правляча коаліція під тиском як в самій Україні, так і ззовні, «змушена шукати вихід». Очевидно, незабаром можуть з’явитися й інші кандидати.
Відомий політв’язень радянських часів Євген Сверстюк, коли його запитали, за кого він проголосував би, заявив: «Якби восьмого березня, то за Карпачову, а в усі інші дні явні переваги у Захарова».
Сам же Захаров пропонує, аби й українського омбудсмена обирали як у Європі – не половина парламенту, а дві його третини. Для нинішньої Верховної Ради така ситуація була б найідеальнішою. Адже, як відомо, ні коаліція, ні опозиція не мають трьохсот голосів. Отже, їхній спільний обранець просто був би змушений дотримуватися політичного нейтралітету, незалежності від влади і опозиційних партій.