Пост Номер Один

За всіх часів держава прагнула показати свою силу. І в першу чергу зовнішню. Присутність почесної варти на найважливіших церемоніях і біля найважливіших політичних і культурних об’єктів доводила: «Всевидяче око не дрімає».

Але наше «око» …спить. В усій країні, зокрема й у столиці, широкоплечих бравих парубків, приставлених до об’єкта, який би міг називатися Постом Номер Один – удень із вогнем не знайдеш. Хіба що при покладанні квітів до обелісків Слави. Відстоять, скільки треба, і знову зникають. А про почесні караули і пости ніхто у нас не думає. 
А чому б на радість обивателю і на подив інтуристові не поставити пару гвардійців біля Маріїнського палацу? Зміна варти стала би приємною демонстрацією військової сили України. На Пост Номер Один, вже не всеукраїнського, а київського рівня, могли б претендувати і Лядські ворота на Майдані. Їхню арку наче створено для розміщення в ній вартового. І не давав би він охочим до грамоти «Лесям» і «Миколам» обмальовувати Архістратига Михаїла і демонструвати тому ж таки туристові наше безкультур’я. Святе місце не було б порожнім і біля пам’ятника Богданові Хмельницькому, і біля Печерської лаври. 
Київ, європейська столиця, але... У Лондоні гвардійці її королівської величності свято дотримуються традицій Об’єднаного Королівства і понад 400 років охороняють Букінгемський палац, Вестмінстерське абатство і Тауер від будь-якого зловмисника. У Москві через кожні дві години солдати кремлівського гарнізону відбивають 125 кроків. Начебто доводять: «Броня міцна і Росія чітко йде наміченим курсом».
Щодо наших київських гвардійців. На службу до Президентського полку набирають кремезних і рослих хлопців зі слов’янським типом обличчя і з рівними красивими зубами. На жаль, бачити ці плечі-очі-зуби можуть лише Президент України і його почесні гості.
Вічно юний і стародавній, як сама історія, Київ може претендувати на особливе до нього ставлення і звання Найпершого Посту. І було б цілком логічно хоча б раз на тиждень проводити у столиці України почесний об’їзд. Лише уявіть. О 16 год. 48 хв. (рік повстання Богдана Хмельницького завчили б навіть ледачі) від того ж пам’ятника на Софійській площі 27 козаків вирушають в обхід столиці. Двадцять сім – як символ унітарності держави – 27 адміністративних одиниць України. Форма може бути модернізованою, але на піках – обласні герби. І хіба ж у цокотінні копит не чулося б «Ми – разом. Ми – держава! За неї ми готові постояти!»?