Найменшому пацієнтові – три місяці…

…Їм навіть жартома ніхто не заспіває традиційної на Миколи-Чудотворця пісеньки про те, що «...неслухняним діткам – різочки». Бо майже п’ятдесят маленьких пацієнтів дитячого відділення Інституту онкології Академії медичних наук України, змучених тяжкою хворобою і виснажливим лікуванням, аж надто, не по-дитячому, слухняні. Голівки в хусточках (від опромінення та хіміотерапії повипадало волоссячко), проникливі, «дорослі» очі, які зазирають у самісіньку душу. Найменшому пацієнтові – три місяці...

Та діти – скрізь діти. З цікавістю роздивляються гостей – депутата Київради, голову постійної Комісії з питань культури, інформаційної політики Олександра Прогнімака й давню знайому – директора Київського дитячого фонду Ніну Семенюк, котра впродовж останніх 15 років буває тут по кілька разів на рік. У Дитячого фонду чимало друзів, тож і гостинці щедрі: пряники-миколайчики від 6-го хлібокомбінату, великі пакети з ласощами, м’які іграшки від директора Київської фабрики «Перемога». А ще – книжки, серед яких Гаррі Поттер і енциклопедії окремо для дівчаток і хлопчиків.
Невдовзі – новорічно-різдвяні свята. Ніна Миколаївна запросила всіх дітей разом із  мамами відвідати святкову виставу. До дітей, котрим лікарі не дозволять піти на свято, вона завітає з гостинцями ще раз. Подбала директор Дитячого фонду й про діточок, котрі прийдуть сюди на лікування ще до Нового року, й привезла не 50, а 70 подарунків. А ще Ніна Семенюк за власні кошти відремонтувала дві пральні машини.
– Від усього серця зичу вам, діти, вирости здоровими і сильними на радість батькам і Україні, – сказав Олександр Прогнімак. – Сподіваюся, що Верховна Рада нарешті ухвалить закон про меценатство, а громадські благодійні фонди не обкладатимуться такими великими податками. Бо державного фінансування медицини – замало.
Завідувач дитячого онкологічного відділення Сергій Павлик зауважив, що позитивні емоції від спілкування з гостями й подарунки неодмінно підуть малим на користь. Бо для подолання такої грізної недуги може виявитися замало і зусиль лікарів, і безмежної любові батьків.