Не ображайте князя шоколадом

Наприкінці XIX століття в Парижі відбувалася Всесвітня виставка вина. Знаменитий французький експерт з ігристих вин граф Шандон запропонував її учасникам: «Уславити вино відмінної якості і всіх французьких виноробів!» Гості підтримали тост і стали аплодувати. Але не Шандору, а князю… Голіцину.

Як потім з’ясувалося, під цей тост було подано кримське «Коронаційне» шампанське. Що й казати, на таку рекламу свого продукту Лев Голіцин і не сподівався. Так на заздрість усім шампанським виноробам у 1900 році «Коронаційне» вино із Нового Світу було увінчано всесвітньою короною – йому вручили Ґран-прі. А через два десятки років винороби із Шампані полегшено зітхнули. До їхньої великої радості в Радянському Союзі зупинили випуск голіцинських вин. Вождям «розвинутого соціалізму» зручніше було годували радянський народ чорним хлібом, горілкою й оселедцем. І лише 1932 року товариш Сталін милостиво дозволив розширити меню. І дав добро на підсолоджений брют, тобто на «Радянське шампанське».
Відтоді на наших столах щонайменше двічі на рік (на 8 Березня і на Новий рік) з’являлася заповітна пляшечка. І веселе іскристе вино сичало, пінилось і надихало громадян на шляхетні слова і на високі компліменти.
А й справді, шампанське вино легко п’янить – «б’є» в голову і в ноги. Та дуже швидко попускає. І голова від нього, якщо ви пили не підробку, не болить. До речі, щодо підробок. Більшість вітчизняних виробників «самопальні» продукти не відслідковують. Найкращий спосіб уникнути проколу – продукція Артемівського, Київського і Новосвітського заводів шампанських вин. Утім, що ви купили те, що треба, можна переконатися і за характерними зовнішніми ознаками. Справжнє шампанське не газуватиме, як мінералка. І його бульбашки підніматимуться із келиха не хаотично, а рівними струмочками. Бризки гарного шампанського не припиняться і через півгодини після його користування. І якщо відкоркована пляшка зберігається на кризі, винна весела грайливість не припиниться щонайменше ще дві години. Таке поводження шампанського – певний доказ того, що воно вистоялося в заводських льохах три роки. І того, що його приготували із оригінальних виноградних сортів Шардоне, Рислінг, Піно, Кабарне-Совіньйон і Аліготе.

Під бризки шампанського

Гарний винний смак легко убити типовою совковою начинкою: коробкою шоколадних цукерок. Не ображайте винороба і себе – візьміть фрукти і бісквіт. Зробіть страву з білого м’яса і канапки з ікрою і негострим сиром. Хоч би що там казали, але «їж ананаси, рябчиків жуй» – це оптимальний девіз під шампанське. Від такого вмісту і голова, і горло, і шлунок відчують справжню насолоду. Ще одна практична порада: шампанське вино не пийте залпом. Перш ніж його вжити, відчуйте гру і насолодіться ароматом шляхетного напою. Неквапом смакуйте «новорічне вино». Думайте про головне, загадуйте найпотаємніші бажання і почувайте себе Людиною. Неправильні залпи б’ють у голову, затьмарюють очі і наливають щоки буряковим рум’янцем. І яке потім свято?

Корковий салют

Корки у шампанського і взагалі шипучого вина дуже підступні. Спершу вони ніяк не піддаються, а потім із шумом піною стріляють. Витягати такий корок можна за  допомогою спеціальних «зіркових» кусачок. Після видалення дроту вони повільно викручують корок і не дають змоги вину виливатися на стіл. У звичайному «ручному» режимі притримуйте корок великим пальцем. І вуглекислий газ не вистрелить корком у хазяйську люстру або в око учасникові застілля. Розколочувати пляшку перед її відкриванням – собі дорожче. Піногасники до столу не подаються і тим більше на Новий рік.

«Остудити не можна розгарячити»

Пити шампанське дуже холодним або занадто теплим не рекомендується. Перетримаєте його у морозильній камері, і вино «закриється». Утеплите біля батареї – і воно стане неприємно різким. Експерти пропонують доводити вино до кімнатної температури. Але це твердження з’явилося ще у XVIII столітті, коли камін нагрівав приміщення до +15оС. Отже, доводити шампанське до стандартної кімнатної температури небажано. А занадто охолоджену пляшку замість того, щоб піддавати «шоковій терапії», можна опустити у відро з водою. Оптимальна винна температура:
– для шампанського, шипучих і білих десертних вин – 6–9оС;
– для рожевого вина і сухих білих вин – 8–11оС;
– для молодого червоного вина – 12–15оС;
– для класичних червоних вин, для портвейну і бороло – 16–17оС.