Прийшли їхні вдови…

Указом Президента України  14 грудня проголошено   Днем учасників ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС. Урочистості та молебень відбулися вчора  у Святошині на території першого в Україні  Київського меморіального комплексу жертвам Чорнобильської трагедії та у храмі Святителя Феодосія Чернігівського, який поряд.

Тисячі людей з квітами прийшли до відомого пам’ятника з падаючими лелеками.  У долі кожного  «мирний атом» залишив чорний слід. Хтось втратив дорогу людину, хтось здоров’я, а хтось рідну домівку, де минуло дитинство. У людей на очах сльози.
Замість багатьох ліквідаторів прийшли  їхні вдови та діти. А самі вони лише дивилися з портретів, якими густо було заставлено пагорб, а біля кожного, як крапля крові, пломеніла гвоздика. Ольга Михайлівна  портрет свого чоловіка не випускає з рук.  Її рана втрати ще свіжа. Петро Павлович  Вовк  помер  цього року.
– Він був  там з першого дня, отримав високу дозу опромінення, захворів на рак крові. Лікувався в Москві, на Кубі, дуже хотів жити, ми сподівалися, але хвороба  виявилася сильнішою, – змахує сльозу  жінка.
Ось  стали в шеренгу немолоді вже люди в камуфляжній формі, в руках одного   з них табличка: «731 спецбатальйон». Ці люди теж були в самому пеклі з перших днів аварії.
«Нас меншає з кожним роком.  А які хлопці були! Орли! Хай земля їм буде пухом…», – схилив  сиву голову полковник.
Активістка  Спілки чорнобильців Марина Шаповал шукає в наповпі вдову  Григорія  Леоненка Євдокію Максимівну.
– Не прийшла, може, захворіла, – бідкається вона. – Сьогодні мало хто пам’ятає, що саме  Григорій  Андрійович в ту ніч 1986 року   виконував обов’язки начальника пожежної частини, замість легендарного Телятникова, який був у відпустці. Він перший кинувся з хлопцями на боротьбу з вогнем, поки Телятникова не відкликали. Отримав велику  дозу опромінення, помер. Жаль, що про  нього сьогодні  забули…
До присутніх звернувся голова Святошинської спілки інвалідів Чорнобиля Сергій Красильников. Хвороба давно прикувала  його до інвалідного візка, але  невтомний ліквідатор  ще й досі в строю, допомагає розв’язувати проблеми своїх побратимів та їхніх  сімей. 
– Ми раді з того, що  в календарі з’явився День ліквідатора. Дай Боже, всім  нам дожити до того дня, коли  імена героїв-ліквідаторів будуть золотими літерами  вписані в новітню історію України. 
Присутніх також привітали голова Святошинської райдержадміністрації  Володимир Мазепа, перший заступник Київського міського голови Анатолій Голубченко та інші. Молебень служили священики  різних конфесій. Потім  відбувся поминальний обід, на якому подавали фронтову кашу...